четвер, 18 листопада 2021 р.

19.11.21 93 група електромонтерів Українська література

 Тема. Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р.

1. Перегляд відеоролику.

Перегляньте відеофрагмент –  коротку інформацію про трагічні сторінки розвитку української літератури в Західній Україні до 1939 р. 

2. Робота з підручником.
Опрацюйте теоретичний матеріал підручника, зробіть опорний конспект.



3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.


19.11.21 5 МСТУ Українська література

 Тема. «Київські неокласики». Творче кредо групи «київських неокласиків», орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях Максима Рильського

1. Словникова робота

Неокласицизм (з грецької «новий і зразковий») — течія в літературі та мистецтві, що з'явилась значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод.

Неокласицизм виник в західноєвропейській літературі в середині XIX ст. До групи українських неокласиків у 20-х роках XX ст. належали Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, М. Рильський, Петро Филипович, Юрій Клен (О. Бургардт). Вони відмежовувались від так званої пролетарської культури, прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.

«Неокласика» — умовна назва естетичної платформи невеликого кола київських поетів, літературознавців і перекладачів періоду «Розстріляного відродження»:

✵ Миколи Зерова (лідер);

✵ Михайла Драй-Хмари;

✵ Павла Филиповича;

✵ Юрія Клена (Освальда Бургардта);

✵ Максима Рильського.

2. Виконайте опорний конспект.

«Неокласики» — неформальне товариство вільних митців, що гуртувалися спочатку при часописі «Книгар», а згодом — навколо видавництва «Слово». Не дбали про своє організаційне оформлення й не виступали з ідейно-естетичними маніфестами.

Михайло Драй-Хмара в сонеті «Лебеді» назвав «неокласиків» «гроном п'ятірним нездоланних співців».

Своєрідним естетичним кредом київських «неокласиків» є сонет Миколи Зерова «Pro domo» («На захист», початкова назва — «Молода Україна»):

Класична пластика, і контур строгий,

і логіки залізна течія —

Оце твоя, поезіє, дорога.

Леконт де Ліль, Жозе Ередіа,

Парнаських зір незахідне сузір'я

Зведуть тебе на справжні верхогір'я.

Шостий у «п'ятірному гроні» — Віктор Домонтович (Петров), єдиний прозаїк серед «неокласиків».

Це були по-європейськи освічені люди, тогочасна елітна українська інтелігенція. Неокласики, зокрема, закликали осягати вершини світової культури, трансформувати її форми та образну систему на рідному полі поезії, щоб піднести її до світового рівня. Тому розквітають сонетна форма, яку пролеткультівці оголошували «буржуазною», елегії, медитації, філософська лірика.

Спільні риси творчості:

✵ «аристократизм духу», протистояння духовній варваризації суспільства;

✵ орієнтація на довершену культуру поетичного мислення й дисципліну поетичного мовлення;

✵ тяжіння до гармонії між раціональною сферою та почуттями;

✵ захоплення досконалістю античної лірики, літератури відродження та класицизму, філігранністю творів французьких «парнасців».

Те, що неокласики прагнули впроваджувати у своїй творчості форми та методи грецького й римського мистецтва, представникам влади здалося невизнанням радянської дійсності. Тому в 1935 р. були заарештовані М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, яких звинувачували в шпигунстві на користь чужоземної держави, у підготуванні й спробі вчинити терористичні замахи на представників уряду та партії і в приналежності до таємної контрреволюційної організації, очолюваної професором Миколою Зеровим.

Проходив у цій справі неокласик М. Рильський, але через деякий час був звільнений. Юрій Клен (О. Бургардт), скориставшись своїм німецьким походженням, виїхав до Німеччини на лікування й не повернувся. А М. Зеров був розстріляний 1937 р., П. Филипович загинув на Соловках того ж 1937 р., М. Драй-Хмара помер у концтаборі на Колимі в 1939 р.

Неокласики позиціонували себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму. Крім художньої творчості, члени групи були також активними літературними критиками.

Неокласики належать до так званих письменників доби «розстріляного відродження».

М. Рильський поклав життя на службу українській поезії, якій він присвятив близько 60 років. По праву посів у ній одне з перших місць після Івана Франка і Лесі Українки.

Вивчення лірики Рильського — це непочата цілина, справа майбутнього. Сьогодні ще неможливо мати її всю на руках. Передсмертний десятитомник творів Рильського не включає майже половини поезій 20-х років — найкращої його лірики.


3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Скласти хронологічну таблицю життєвого і творчого шляху М.Рильського. Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

19.11.21 96 група трактористів Українська література

 Тема. Урок позакласного читання №1. В.Стефаник. «Марія».

1. Ознайомлювальне читання.

В основі новели «Марія» - драматичні сторінки історії України — братовбивча війна, самовіддана боротьба кращих українських синів, боротьба за свободу і незалежність. На першому плані — жертовність матері, яка віддала своїх синів у гирло війни, заради свободи і незалежності української держави. І як би пафосно це не звучало, але Стефаник щиро вірив у ідею єдності й рівноправності. Він (Стефаник) був патріотом, який присвятив своє життя Україні.

2. Читання новели "Марія".

Перейдіть по ссилці і прочитайте новелу.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=338&page=2

3. Опрацювання схеми.



4. Бесіда за змістом новели (відповіді написати у зошити).

-  Чому Марія чекає козаків надворі?

-  Чому не хоче заходити з ними в хату?

-   Чому жінка врешті повірила козакам?

5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

19.11.21 97 група трактористів Українська література

 Тема. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі. Складання анкети головного героя.

1. Літературний диктант.

1) На кого Боруля образився й збирався подати апеляцію? 

2) Чому радів повірений Трандалєв? 

3) Як Боруля звелів Марисі називати його з матір’ю? 

4) Хто такий Микола? 

5) Ким і де служив Степан? 

6) Хто кому говорив: «Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам’ять. Трись, трись меж людьми, і з тебе будуть люди!» 

7) Чому Боруля відмовив сватам від Миколи? 

8) Що трапилося з Омельком у місті? 

9) Чим Марися нагадує Наталку Полтавку? 

10) Через що посварилися Боруля і його дружина Палажка? 

11) Чому Націєвський хотів одружитися з Марисею, а потім утік? 

12) Хто і з якого приводу сказав: «Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала!» 

2. Складання анкети головного героя.

Анкета головного героя Карпенка - Карого, Мартина Бурулі за планом:1) Цитатна х-ка головного героя
2) Орієнтований план до х-ки образу:
а) портрет і зовнішність героя
б) риси характеру
в) прагнення героя
г) взаємини з іншими героями
ґ) значення образу
д) формування головного героя як особистості.
                            

3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Складений конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

19.11.21 94 група електромонтерів Українська мова

  Тема. Риторика як мистецтво, наука й навчальна дисципліна. Роль риторики в сучасному світі.

1. Скласти план прочитаного.

Риторика — це теорія ораторського мистецтва, наука і водночас мистецтво переконуючої комунікації, що становить фундамент професіоналізму представників багатьох гуманітарних фахів: політика, вчителя, журналіста, юриста, менеджера.

       Різновиди усних публічних виступів можна показати у вигляді таблиці:

Роди красномовства

Жанри красномовства

Академічне красномовство

Лекція (вузівська, шкільна), наукова доповідь, науковий огляд, наукове повідомлення, науково-популярна лекція

Судове красномовство

Прокурорська (звинувачувальна) та адвокатська (захисна) промови. Самозахисна промова

Соціально-політичне красномовство

Звітна доповідь на конференції (з’їзді, зборах, засіданні). Парламентська, мітингова промови. Промова при здісненні дипломатичного акту. Політичний огляд

Соціально-побутове красномовство

Ювілейна, вітальна, застільна (тост), надмогильна (поминальна) промови. Виступ на прийомі

Церковно-богословське (духовне) красномовство

Церковна проповідь. Промова на соборі. Офіційне звернення до пастви

Навчальний курс риторики складається з таких частин: історія риторики (досліджує місце риторики серед інших наук, основні види і жанри ораторського мистецтва, етапи зародження і розвитку риторики в історії людства (Давня Греція, Давній Рим, становлення слов’янського ораторського мистецтва, сучасні риторичні школи); теоретична риторика (предметом її вивчення є закони риторики: концептуальний, закон безпосереднього спілкування, системно-аналітичний закон); практична риторика (розглядає предмет і зміст усного публічного виступу, текст виступу, образ оратора, логічну культуру оратора, мовленнєву культуру оратора, композицію і стиль виступу, психологію аудиторії, взаємодію оратора та аудиторії, спілкування з аудиторією як творчий процес, полемічне мистецтво оратора тощо).

Зв'язок риторики з іншими науковими дисциплінами

Риторика взаємодіє з багатьма науками, у зв’язку з якими вона може відігравати активну (коли вона є інструментом іншої науки) чи пасивну (коли риторика є об’єктом дослідження) роль. Ці два аспекти тісно пов’язані, оскільки будь-яка наукова галузь, використовуючи прийоми риторики, спочатку вивчає її предмет. Так, у юриспруденції застосовують обидва аспекти функціонування риторики, тоді як в історичній науці в основному цікавляться розвитком риторики. Отже, риторика має зв’язок із більшістю суспільних та гуманітарних дисциплін: політологією, правознавством, педагогікою, психологією, філософією, етикою, літературознавством, мовознавством, логікою, сценічною майстерністю тощо. Також не слід забувати, що будь-який промовець, не залежно від предмету своєї розповіді, послуговується знаряддями риторики. Тому для лекторів з точних дисциплін оволодіння риторичними прийомами є так само необхідним – це дозволяє налагодити контакт з аудиторією, утримувати та активізовувати увагу слухачів, розряджати напружену атмосферу, виходити з незручних комунікативних ситуацій тощо. Нижче  наведено схему Байсари Л. І., на якій продемонстровано зв’язок риторики з деякими науковими дисциплінами.

2. Робота з відеороликами.
Перегляньте відео за посиланнями. Визначте, до якого типу належить кожний з ораторів: поміркованого, емоційного чи синтетичного. Проаналізуйте виступ одного з ораторів. Які риторичні прийоми він застосовує?

3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Складений конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

18.11.21 5 МСТУ Українська література

 Тема. Виразне читання поезій Є. Плужника (напам’ять).

1. Робота над  пам'яткою.

✵ Пригадайте, що таке виразне читання. (Це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору.)

✵ Які ще є терміни для визначення цього мистецтва? (Художнє читання, декламація)

✵ Чим відрізняється один від одного читець, слухач і критик? (У кожного своє бачення, життєвий досвід, уподобання.)

✵ Які якості необхідно мати читцеві, слухачу й критику? (Читець має бути емоційний, небайдужий; слухач — уважний, спостережливий; критик — доброзичливий, коректний.)

2. Виразне читання поезій Є. Плужника





3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Вивчити одну з поезій напамять, написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.


середу, 17 листопада 2021 р.

18.11.21 21 група кухарів Українська мова

 Тема. Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів, омонімів.

1. Мовознавчий диктант «Вірю - не вірю». 

Поставте плюс, якщо згодні з висловом, мінус – якщо ні.

1.  Лексика – це словниковий склад мови .

2.  Усі терміни – багатозначні слова .

3.  У реченні «Задумався дуб темношатий» слово «задумався» ужите в переносному значенні .

4.  Слова «прикрашати, декорувати, оздоблювати» - синоніми .

5.  Слова «війна – мир, довгий – короткий, зима – літо» - омоніми .

6.  У реченнях «Я проводжу час у дружній компанії» та «Розпочалася військова кампанія» вжито пароніми .

7.  Сполучення «теревені правити, як кіт наплакав, брати за живе» - фразеологізми .

8.  Сполучення «від вітру валитися, вітер у кишені свистить, вітер у голові грає»  - синонімічні  .

9.  Слова « камінь, знання, подяка» - стилістично забарвлені .


2. Перегляд відеоролику.

Приклади записати у зошити.

3. Виконання вправи 
Погрупуйте слова: однозначні та багатозначні.

4. Збирання омонімічних пар.
Поєднайте словосполучення і картинки так, щоб вони могли утворювати омонімічні пари))


3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

18.11.21 97 група трактористів Українська література

 Тема. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля». Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю.

1. Літературний диктант «Так» –« ні»

Чи правильне твердження?

1. Складні переживання персонажів, але розв’язка не має точного характеру, називається драмою. 

2.Родина Тобілевичів – це Карпенко-Карий, Старицький, Кропивницький, Заньковецька.

3.Мова автора у п’єсі називається ремаркою.

4.Уперше була поставлена в Ростові-на-Дону трупою М.Кропивницького за участю М.Заньковецької п’єса  «Сава Чалий». 

5.«Наймичка» за жанром – соціально-психологічна драма. 


2. Ознайомлювальне читання.

У недалекому минулому Мартин Боруля жив здоровим трудовим життям внаслідок конфлікту з дворянином Красовським, який назвав його « бидлом» пройнявся фантастичним бажанням довести, що він також «уродзоний шляхтич».     І поки повіренийТрандалаєв добивався офіційного підтвердження «дворянських прав» Мартина Борулі, той поспішив завести у своїй сім’ї  «дворянські порядки».

Мартин забороняє своїм дітям   «мужицьку роботу», сам намагається подовгу вилежуватись у ліжку, хоч з незвички у нього й боки болять, а ще  хоче перевести сім'ю  на «панську» страву – «кофе» – і велить розпитати, «коли його подають: чи до борщу, чи на ніч».

Щоб вивести своїх дітей на «дворянську лінію», Мартин Боруля, не шкодуючи грошей, утримує сина Степана писарчуком у земському суді, а дочку Марисю збирається видати заміж за  «благородного жениха» – регістратора в ратуші Націєвського.

Одну за одною розгортає драматург сцени й ситуації, майстерно підводячи «уродзоного шляхтича» до катастрофи. Націєвський, «благородний жених» Марисі, ганебно тікає, Степан залишається «поза штатом», а тим часом сенат не підтверджує дворянські права, бо в старих документах писалося «Беруля», а в нових –« Боруля».

Довівши до цілковитого провалу честолюбні прагнення свого героя, Карпенко-Карий у фіналі комедії показує протверезіння. Мартин Боруля, спалюючи після всього пережитого «дворянські документи», говорить: «Чую, як мені легко робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».

3. Заповнення учнями карток-завдань «Риси головного героя».

1) Перегляд відеоролику


2)Виписати   цитати до образу Мартина Борулі.

Негативні

Позитивні

Безкультурність…

Вміння господарювати …


     
Отже, головний герой з дитинст­ва вважає працю джерелом добробуту, його батько «все дбав про хазяйство», Мартин став заможним господарем завдяки праці: «Перше батько казали, що всякий чоловік на світі живе затим, щоб робить, і що тілько той має право їсти, хто їжу заробляє».

     Він добрий чоловік і турботливий батько. До дружини звертається «Палазю», «душко», часто радиться з нею, поважає, мріє про ща­стя дітей, не шкодує для цього грошей.

     Мартина поважають у селі. Наприклад, Гервасій мріє про те, щоб поріднитися з Борулями, бо вони з господарем давні при­ятелі.

    Хоча Мартин покрикує на своїх най­митів, не можна сказати, що він принижує їхню гідність. Відчувається, що між госпо­дарем і робітниками ще немає тієї прірви, яка неодмінно виникає між визискувачами і наймитами.     

    Зрештою Мартин здатен, про що свідчить фінал твору, тверезо оцінити ситуацію і відродитися до нового життя, правильно розставити пріоритети.


4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

18.11.21 5 кухар; пекар Українська література

 Тема. Образ українського інтелігента Степана Радченка в романі «Місто». Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому. ТЛ: урбаністичний роман

1.Робота з таблицею.

Заповніть колонки «Позитивні та негативні риси. С. Радченка». Зробіть висновки. 

Позитивні риси

Негативні риси

Талановитість

Черствість душі

Мрія принести на село «нове життя»

Байдужість до людського горя

Наполегливість

Брутальна поведінка з жінками

Працелюбність

Кар’єризм 

Здатність до самоаналізу

Заздрість

Філософське мислення

Прагнення слави, визнання

Ділові якості

Безвідповідальність за аморальні вчинки, спроба виправдати їх

Висновок: Ми переконані, що Степан Радченко є взірцем цілеспрямованої людини і в нього є чому повчитися, бо…

 

Висновок: Ми переконані, що Степан Радченко є цинічним егоїстом, бо…

2. Робота над характеристикою жіночих образів (запис у зошити).

                -Надійка – це символ села. Зустрічаючись з нею, Степан почував себе ще чужим у місті. Згодом Радченко зрозумів, що місто треба підкорити, а не ненавидіти. Він – це нова сила, яка покликана змінити його. Герой впевнений, що повинен навчатись, здобути вищу освіту, щоб потім повернутися в село.

                -«Мусінька» (Тамара Василівна Гніда) – той період у житті Радченка, коли він не відчуває себе ще причетним ні до села, ні до міста, але знайомиться з усім тим, що символізує причетність до міста.

                -Зоська Голубоська – типовий міський персонаж. Вона символізує утвердження Степана в місті. Подружився з нею, Радченко почав багато читати, відвідувати музеї, театри, посилено працювати. Він перетворився на міщанина, відчув потребу рухатися далі, а Зоська уже заважала йому.

                -Маргарита – актриса, новий любовний об’єкт Радченка. У стосунках з нею герой відчуває себе вже частиною міста, прагне насолоджуватися всіма перевагами міського життя. Однак Рита – тимчасова і фальшива, як усе у місті. Радченко тягнеться до неї, як до останньої своєї надії, але він не відчуває щастя, душевного спокою, гармонії. 


3.  Літературний диктант

1.       Який відтинок студентського життя скидається на лихоманку? 

2.       Куди влаштувався Степан після того, як «виявив цілковите розуміння, чому людина ходить по вулицях за основними правилами у справах на адресу з наказу»? 

3.       Доповніть формулу міщанського побиту: «Сьогодні, завтра, через місяць …» (те саме)  Хто з образів-персонажів так живе?  А Степан? Як цьому запобігти?

4.       Читаючи вечірні лекції курсантам, Степан певно і ясно вів слухача, як Вергілій, Данте пекельними шарами, що стриміли до центру, де сидів сам Вельзевул». Хто такий Вельзевул тут? 

5.       За кого пив поет Вигорський, яка «зробила людям хоч і миршавий подарунок, але єдиний в її гамані»?   Який подарунок?

6.       Що порівняне з «довгим алгебрійним завданням, де після всіх зусиль, розкривши дужки, дістаєш нуль»? Про яке кохання йде мова? Чи можете ви заперечити?

7.       Що «вічний, мінливий і живий добродій»?   У чому мінливість книжки як джерела світла?

8.       Що «найжорстокіший шахрай»?   

9.       Якої здатності не втрачають літературні трупи? 

10.     Що, на думку Вигорського, є «милицями для кривих письменників»? 

11.     Чого людині краще не робити, щоб «не опадати»?   Чи згодні ви з таким підходом до життя?

12.     Із яким мистецтвом порівняно виступ критика Михайла Світозарова? 


4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

18.11.21 5 МСТУ Українська мова

 Тема. Складні випадки відмінювання іменників. Закінчення іменників І відміни в орудному відмінку.

1. Перегляд відеоролику.

2. Коментоване письмо

► Перепишіть текст, уставляючи пропущені закінчення іменників. Обґрунтуйте свій вибір.

КАЗКА ПРО ВІДМІНКИ

Жили на світі шість брат... Кожний займався своєю справ.., кожний знав своє місц... Перший називав предмет.., другий говорив про те, кого чи чого немає, третій віддавав усе, що мав, четвертий знаходив, п’ятий керував усім, шостий на місц.. ставив.

Посварилися одного разу брати, не помирилися за місце у ряду. От і вирішив той, що на місц.. ставить, питанн.. так: дав братам слов.., поміняв їх місц.. і загадав виконати звичну робот.. — провідміняти слов. Та не тут то було. Бо ж перший брат, який дає початок.., зійшов аж на кінець ряд. От і не йде справ. І тоді брати зрозуміли, що у кожного з них є своє місце, є свої питання, завдання.

У першого — ... — називати, у другого — ... — говорити про те, кого чи чого немає, у третього — ... — віддавати все, що має, у четвертого — ... — знаходити, у п’ятого — ... — керувати, у шостого — ... — на місце ставити. Що ж це за брати?

А є ще у брат.. знайомий — ... відмінок, який закликає брат.. до порядк.. І вони цей порядок підтримують.

3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

27.12.23 97 група трактористів Українська література

  Тема.    Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики. 1.   П овторення ► Прочитайте текст. На які дві групи ділиться активна лексика...