четвер, 30 листопада 2023 р.

01.12.23 97 група трактористів Українська література

 Тема. Дмитро Павличко. Основні відомості про Дмитра Павличка. Вірш «Два кольори», який став народною піснею. 

1. Ознайомлювальне читання.

Дмитро Павличко — відомий український поет, перекладач, визначний громадсько-політичний діяч народився 28 вересня 1929 року в с. Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині.

Спочатку навчався в польській школі с. Яблунева, потім у Коломийській гімназії та радянській десятирічці. У 1948 р. він вступив до Львівського університету на філологічний факультет, з 1953 р. навчався в аспірантурі, але невдовзі залишив наукову роботу. (Поета виключили з аспірантури за виступ на зборах викладачів проти русифікаторської політики влади. Офіційною ж причиною виключення назвали «неуспішність» аспіранта.)

У 1954 р. за пропозицією М. Бажана Д. Павличка було прийнято до Спілки письменників України. 1964 року письменник разом із родиною переїхав до Києва й очолив сценарну майстерню кіностудії ім. О. Довженка. За його сценаріями поставлені фільми «Сон» (1965) та «Захар Беркут» (1970). З 1966 р. по 1968 р. поет працює в секретаріаті Спілки письменників України. У 1971-1978 роках був головним редактором журналу «Всесвіт», де опублікував чимало знакових творів світової літератури.

У 1977 р. Д. Павличко стає лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка. Протягом 1990-1994 р. Д. Павличко є депутатом Верховної Ради й тривалий час послом України в Канаді.

З жовтня 1995 р. до травня 1998 р. поет був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці.

1997 р. поета нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ст., 1999 р. — орденом князя Ярослава Мудрого V ст.

Також Д. Павличко був Послом України в Республіці Польща в період з весни 1999 р. по лютий 2002 р. (завдяки його старанням у центрі Варшави в березні 2002 р. було споруджено пам'ятник Тарасові Шевченку). 2004 р. за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну й політичну діяльність поету присуджено звання Героя України.

З 21 жовтня 2005 р. поет є народним депутатом України і на IV Всесвітньому Форумі українців був обраний Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради. У 2009 р. Д. Павличка нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого IV ст.

У творчому доробку Дмитра Павличка — поетичні збірки «Любов і ненависть» (1953), «Моя земля» (1959), «Чорна нитка» (1958), «Бистрина» (1959), «Днина» (1960), «Пальмова віть» (1962), «Пелюстки і леза» (1964), «Хліб і стяг», «Гранослов» (1968), «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974, 1979), «Вибрані твори у двох томах», «Спіраль» (1984), «Задивлений у будущину», «Поеми й притчі», «Вибрані вірші» (1986), «Покаянні псалми» (1994), «За нас» (1995), «Золоте яблуко» (1998), «Ностальгія» (1998), «Засвідчую життям» (2000), «Наперсток» (2002), «Рубаї» (2003), «Сонети» (2004), «Не зрадь» (2005), «Три строфи» (2007), «Аутодафе» (2008). Його перу належать такі збірки літературно-критичних статей: «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами» (1984), «Біля мужнього слова» (1988); книги для дітей — «Золоторогий Олень» (1970), «Дядько Дощ» (1971), «Де найкраще місце на землі» (1973), «Смерічка» (1982), «Плесо» (1984), «Рідна мова».

Муза поета звертається до складних загальнолюдських проблем у їх найгостріших суперечностях, контрастах. Митець-філософ пише про добро і зло, любов і ненависть, вічне і минуле, пелюстки і леза, світло й пітьму. Павличко розмірковує над цими вічними темами, осмислює й розповідає про них у вишуканих і точних образах.

Дмитро Павличко — автор відомих пісенних текстів: «Впали роси на покоси», «Лелеченьки», «Пісня про Україну», «Долиною туман тече», «Явір і яворина», «Я стужився, мила, за тобою», «Дзвенить у зорях небо чисте», «Розплелись, розсипались». Пісня «Два кольори» (1649) стала народною. На слова поета написали чимало пісень й автори Володимир Губа, Юлій Мейтус, Богдан Янівський, Богдана Фільц, Олександр Ільїв, Микола Литвин, Галина Менкуш, Галина Ільєва. Твори на слова Дмитра Павличка виконують українські співаки Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, квартет «Явір», Василь Зінкевич, Ніна Матвієнко, Квітка Цісик та ін.

Дмитро Павличко також і відомий перекладач (перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов'янських мов). Своїми перекладами Павличко запропонував нове прочитання творів Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Гарсіа Лорки, Хосе Марті, Йогана Вольфганга Ґете, Генріха Гайне, Райнер Марія Рільке, Генріка Ібсена, Леопольда Стаффа…

Окремими книгами виходили його твори російською, естонською, польською, болгарською, угорською, грузинською та слов'янськими мовами.

Завдяки Дмитру Павличкові українському читачеві було повернуто творчість Богдана-Ігоря Антонича. 1967 року побачив світ однотомник поета «Пісня про незнищенність матерії» з блискучою передмовою Д. Павличка. Важко переоцінити вплив, який мала ця книга Б. -І. Антонича на всю молоду українську поезію останньої чверті минулого століття.

Але чи не найповніше талант поета розкрився в його інтимній та філософській ліриці. Збірки «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974, 1979) стали помітним явищем в українській літературі другої половини XX ст.

 2. Робота над поезією Д. Павличка «Два кольори»

Рідна домівка. Батьківська хата. Це те місце, де ти виріс, змужнів. Там тебе люблять і завжди чекають. Де б ти не був, завжди повертаєшся до рідної оселі, де пахне чебрецем і м'ятою, де духмяний хліб на столі, вишиті рушники і калина на покуті, і тепло маминих рук…

3. Перегляд відеозапису пісні «Два кольори» у виконанні Квітки Цісик.

4. Запитання.

✵ Чи чули ви раніше цю пісню?

✵ У чиєму виконанні?

✵ Які почуття вона викликала у вас? (Спогади, любов до батьків, схвильованість, щирість, душевність, теплоту)

✵ З якою піснею і якого автора вона співзвучна? (З відомою «Піснею про рушник» А. Малишка, щирістю почуттів, глибоко народними образами, національним колоритом).

5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

01.12.23 8 кравців Українська література

 Тема. Іван Карпенко-Карий. Основне про життєвий і творчий шлях митця, світогляд, багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія.

1. Опрацювати інформацію про життєвий і творчий шлях І. Карпенка - Карого. Скласти хронологічну таблицю в зошитах.

Талановитий драматург-новатор Іван Карпенко-Карий збагатив українську літературу творами різноманітних жанрів. Високою акторською майстерністю, зокрема природженим вмінням передати найсуттєвіше в психологічно вмотивованій особистості, він зробив вагомий внесок у розвиток українського театру. І як письменник, і як один із корифеїв сценічного мистецтва Карпенко-Карий завжди залишався громадянином і патріотом свого знедоленого краю. Переконаймося в цьому, перегорнувши сторінки життя і творчості великого драматурга.

17 вересня 1845 року в селі Арсенівці Бобринецького повіту поблизу Єлисаветграда в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. Батько походив із зубожілого дворянського роду. Не маючи ні землі, ні чинів, ні освіти, Карпо Адамович Тобілевич змушений був усе життя служити в поміщиків. Мати майбутнього письменника була кріпосною, її Карпо Адамович викупив у поміщика Золотницього.

До 14 років Іван жив у селі.

1855 року починає вчитись у Бобринецькій повітовій школі, по закінченню якої з нагородою за успіхи в навчанні працює писарчуком у канцелярії пристава в містечку Мала Виска, потім канцеляристом у Бобринецькій міській управі.

1862-1863 роках Іван Тобілевич познайомився і зблизився з Марком Кропивницьким, почав брати участь у бобринецькому театральному гуртку.

Працює канцеляристом у Бобринецькому повітовому суді. У 1865 році повіт із Бобринця переїздить до Єлисаветграда, де Іван працює на посаді столоначальника повітового поліцейського управління. Тоді ж разом із Кропивницьким займається громадською та аматорською театральною діяльністю.

1868-1869 роках працює секретарем Херсонського міського поліцейського управління, потім знову Єлисаветградського. 1869 року одружується з Надією Карпівною Тарковською — дочкою поміщика з давнього польського шляхетського роду. Невдовзі народилися діти. Перший син Віссаріон помер невдовзі після народження. У 1872 році народилася Галя, потім Назар, Юрко, Орися.

1877 року Іван Карпович заклав хутір Надія на честь дружини.

1881 року його дружина померла від туберкульозу, залишивши чотирьох дітей. Ще через рік після тривалої хвороби поховали дочку Галю.

1869-1883 роках Тобілевич активно включається в громадсько-політичну і театральну діяльність у Єлисаветграді. Очолює нелегальний політичний гурток місцевої передової інтелігенції. Допомагає учасникам революційного руху. На цей період припадають і перші літературні спроби. Співпрацює з газетою «Єлисаветградськицй вісник», «займається перекладами з російської мови повістей Г. Успенського та Ф. Решетнікова, створенням оповідання «Новобранець». Працює над п’єсами «Чабан» («Бурлака» ), «Хто винен?» («Безталанна» ), «Підпанки».

В альманасі М. Старицького «Рада» публікує оповідання «Новобранець» за підписом Гнат Карий.

1883 року Тобілевича без пояснення звільнили з посади секретаря поліції. Іван Франко, оцінюючи цей період у житті Тобілевича, писав, що тоді «усміхнулася йому українська муза: Росія стратила поліційного пристава, Україна зискала Карпенка-Карого».

Після звільнення переїздить із дітьми на хутір Надія.

У той час трупа Старицького приїхала на гастролі в Єлисаветград. Під псевдонімом Карпенко-Карий Іван Тобілевич стає актором трупи Михайла Старицького. Псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля».

1884 року письменник одружився зі співачкою трупи Старицького Софією Віталіївною Дітковською.

Під час гастролей трупи Старицького в Ростові-на-Дону (1864) надходить розпорядження про заборону Карпенкові-Карому перебувати в Україні й у великих містах Росії. Він оселяється в м. Новочеркаську, живе під наглядом поліції як політичний засланець. Працює в кузні і в палітурній майстерні. Тоді ж написав п’єси: «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка». Переробляє п’єсу «Хто винен?» на «Безталанну».

1886 року створено комедію «Мартин Боруля». У Херсоні надруковано «Збірник драматичних творів» Івана Карпенка-Карого. Одержує дозвіл залишити Новочеркаськ. Переїжджає на хутір Надія біля Єлисаветграда. Живе під наглядом поліції. Займається господарством. Прагне поновити свою театральну діяльність. Листується з братами: Миколою Садовським і Панасом Саксаганським.

З 1888 року гласний поліцейський нагляд за драматургом змінюється негласним. Дозволено виїзд із хутора Надія. Відновлення акторської діяльності в українському народному театрі. Виїжджає на гастролі разом із Кропивницьким, Заньковецькою, Саксаганським, Садовським. Згодом разом із Саксаганським очолює окрему трупу. У 1889 році написав комедію «Сто тисяч», у 1892 р. — драму «Батькова казка».

З 1893 по 1895 роки письменником створено драматичні твори: «Паливода XVIII століття», «Лиха іскра поле спалить і сама щезне», «Понад Дніпром», «Чумаки».

У 1897 році склав записку до з’їзду театральних діячів у Москві, яку з трибуни виголосив Панас Саксаганський.

У 1898 році написано статтю «Наталка Полтавка».

1899 рік створив трагедію «Сава Чалий», 1900 року написав комедію «Хазяїн».

У 1901 році під час гастролей у Москві відвідує Л. М. Толстого, дарує йому свої твори.

З 1902 по 1904 роки написав драматичні твори: «Гандзя», «Суєта», «Житейське море».

У другій половині січня 1907 року в місті Умані востаннє виступає на сцені. Через тяжку хворобу змушений припинити роботу в театрі. У серпні їде лікуватись до Берліна.

2 вересня 1907 року Іван Карпенко-Карий помер у Берліні від раку селезінки. Його тіло перевезено в Україну і поховано поблизу хутора Надія на кладовищі села Карлюжино, поруч із могилою його батька.

На хуторі Надія 1969 року відкрито літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого.

2. Робота з аудіокнигою.

3. Літературний диктант за змістом комедії І. Карпенка – Карого « Мартин Боруля »

1.Справжнє ім.`я драматурга Івана Карпенка – Карого…
2. Назвати представників родини І. Карпенка – Карого, які належали до театру корифеїв.
3. Новий український театр започатковано виставою…
4. Жодного разу не з`являється на сцені дійова особа твору« Мартин Боруля»…
5. Репліка « Виграв чи програв, а грошики дай! Живи – не тужи! Все одно що лікар: чи вилічив, чи залічив – плати!» належить…
6. Репліка Мартина Борулі « Дорогою не балакай до мене, бо я тебе, капловуха собако, чисто всього обпатраю!» адресована…
7. Найбільшим комізмом сповнені діалоги між Мартином і…
8. Розташувати події у правильній послідовності: згода Борулі на шлюб Марисі з Миколою – викрадення коней в Омелька – приїзд на заручини Націєвського – звільнення Степана з роботи
9. Події у творі « Мартин Боруля» відбуваються протягом…
10. Кому належить репліка « Поросят тільки у ночвах патрають, а ти хочеш благородного чоловіка…»
11. Хто сказав: « Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном – це всяке знає!»
12. « Їздю на своїх конях по просителях: і коней годують, і мене годують, і фурмана годують, і платять!...» - казав…

4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

01.12.23 7 кухар;пекар Українська мова

  Тема. Дієслово, дієслівні форми.

1. Перегляньте відео та виконайте завдання з нього.


2. Коментоване письмо.

-   Запишіть речення. Які дієслівні форми в них використані?

1. Жити — значить працювати. 2. Недалеко від посивілого у віках Києва... на мальовничій, повитій зеленню горі підноситься у височінь бронзова постать поета (М. Рильський). 3. Лише рілля в степу, зберігши колір чорний, його перелива у золото колось (А. Малишко).

3.  Диктант з граматичним завданням

-   Напишіть диктант. Назвіть усі дієслівні форми, що в поданому тексті використано.

Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квіта-ми. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. Стрибаю з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка. П’ю ще раз, убрівши по коліна і витягнувши шию, як лошак, потім стрибаю на кручу і гайда по сінокосу. І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. Вбігаю в ліс — гриби. У лози — ожина. У кущі — горіхи. В озері воду скаламучу — риба.

Отак я раюю днів два або три, аж поки не скосять траву. Ношу дрова до куреня, розводжу огонь, чищу картоплю (О. Довженко).


4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

01.12.23 7 кравців Українська мова

 Тема. Контрольна робота  № 1 з теми " Морфологічна норма. Практична риторика".

Завдання на вибір однієї правильної відповіді.

  1. Морфологічну помилку допущено в рядку:

 А запобігаймо грубим помилкам

 Б збережіть природу чистою

 В ходімо на нову виставку

 Г давайте жити дружно

Д  допомогти Бучак Любославі Йосипівні

2. У якому рядку всі слова є іменниками спільного роду:

А листоноша, учитель, директор

Б староста, задавака, сирота

В професор, колега, суддя

Г незнайко, плакса, степ

Д нероба, незграба, вельможа

3. Лише форму множини мають обидва іменники рядка:

А дебати, кеглі

Б надра, бенкети

В іменини, землі

Г ворота, радощі

Д штани,суперечки

4.  До першої відміни належать усі іменники варіанта:

А ясла, кума, площа, межа

Б староста, хлоп'я, вулик,  кузня

В сестра, воєвода, суддя, верба

Г кенгуреня, душа, дорога, ріка

Д жага, Лука, чебуречна, миля

5. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А кравець, буревій, рядок

Б кисень, Київ, предмет

В вечір, січень, портрет

Г жаль, іменник, струмок

Д жир, хліб, електровоз

6. Закінчення -у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А сюжет, хокей, ставок

Б вогонь, завод, конфлікт

В хор, бальзам, мільйон

Г барвінок, дощ, гараж

Д тиждень, рік, палац

7. Форму кличного відмінка утворено НЕПРАВИЛЬНО в рядку:

А Іване

Б Іванко

В Степане

Г Руслано

Д Саве

8. У яких іменниках у формі орудного відмінка однини подовжуються мякі приголосні:

А заполоч, блакить, височінь

Б нехворощ, фальш, суміш

В повість, любов, річ

Г мати, гордість, північ

Д радість, ніч, розкіш

9. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать:

     1) чоловічий                     А Тбілісі, дівчисько, кашне, око

     2) жіночий                        Б  Карпати, листоноша, денді, колега

     3) середній                        В  сирота, забіяка, роззява, задавака

     4) спільний                        Г  суддя, вужака, шимпанзе, собака

                                                Д  Чилі, путь, Міссурі, бабище

10-12. Прочитайте теми для суперечок і виконайте завдання.

·        Еміграція за кордон – право кожної людини чи зрада батьківщини?

·        Соціальні мережі – велике благо чи віртуальне щастя?

·        Краще жити в місті чи селі?

Напишіть невеличке есе з елементами роздуму на обрану тему, висловивши свої міркування  за правилами ведення суперечки (обсяг – до однієї сторінки).

Напишіть контрольну робот, сфотографуйте свою роботу та надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки

середу, 29 листопада 2023 р.

30.11.23 6 МСТУ Українська мова

 Тема. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених відокремленими означеннями.

1. Робота з відеоуроком.

Уважно прослухайте інформацію та законспектуйте все, що стосується означення.


2. Робота з таблицею.

Перепишіть таблицю у зошити.


3.   Моделювання. 

Складіть моделі речень, ускладнених  відокремленими означеннями. Визначте, яку синтаксичну роль вони виконують.

Зразок:  Соняшник повертається за сонцем. 1. Соняшник, овіяний рожевим світанком, повертається за сонцем (Речення ускладнене відокремленим означенням). 

1.Поля купаються в золоті яскравого проміння. 2. Гаряче повітря коливається хвилями. 3. Родючі поля колосяться буйним врожаєм.


4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Складений конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

30.11.23 8 кухар;пекар Українська література

  Тема. Повість «Тіні забутих предків». Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією та дійсністю.

1. Літературний диктант.

1. Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський написав під враженням від перебування в… 

2. Перше знайомство Івана й Марічки сталося під час… 

3. Що свідчить про мистецьку душу Івана, його творчу натуру? 

4. Які за жанрами пісні складала Марічка? 

5. Про кого сказано: «Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем», то «простягався по долині, як срібна нитка, то як ситий віл, лежав у тихих місцях»? 

6. Який художній засіб використано в щойно прочитаному уривку?

7. Пояснити значення діалектизмів:

Плай — (гірська стежка); мольфар — (чаклун, чародій); черес — (шкіряний пояс); гоц — (водоспад).

8. Укажіть, хто виконує названу дію: видобуває у старий спосіб вогонь (   ); постійно ворожить, зраджує близькій людині (   ); потопає в Черемоші (   ); покидає рідне село й повертається через шість років (    ).

9. Що означає назва «Тіні забутих предків»?

2. Мозковий штурм.

        1. Як відбулося перше знайомство Івана й Марічки?

     2. Як ви думаєте, який зміст приховав М. Коцюбинський у цукерці, якою поділилася Марічка?

        3. Що було спільного в Івана й Марічки?

        4. Що значила природа для головних героїв повісті? Як вони її „відкривали”?

        5. У чому виявлялася творчість Івана й Марічки? Чи поєднувало це їх?

        6. Як розлука впливала на закоханих?

        7. Як ви думаєте, чи відчували Іван і Марічка одне одного? Підтвердіть словами з тексту.

        8. Розкажіть, як Іван дізнався про смерть коханої? Чи скінчилася пісня кохання після цього?

        9. Чому Іван на довгих шість років пішов у гори?

        10. Як ви вважаєте, одруження з Палагною – це зрада чи ні?

3. Перегляд відеоролику.

4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

вівторок, 28 листопада 2023 р.

29.11.23 97 група трактористів Українська література

 Тема. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ. Василь Симоненко — «витязь молодої української поезії». Образ України, громадянський вибір поета. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність. «Задивляюсь у твої зіниці...», «Я...». 

1. Ознайомлювальне читання.

Василь Андрійович Симоненко став для нас легендою. Нескорений, як Прометей, з гарячою і пристрасною натурою, непримиренний для ворогів українського народу, великий патріот своєї Вітчизни, щирий і добродійний, він увійшов у літературу як поборник правди і добра.

Його творчість засяяла на небосхилі української літератури яскравим сонцем, яке висвітлило вартісні скарби незборимого духу нашого народу. Твори Василя Симоненка сприяли піднесенню нашої літератури на широкій ниві загальнолюдського гуманістичного буйноцвіття, поряд з творами кращих поетів сучасності заявили про Україну як про державу з великим людським потенціалом, з незмірними інтелектуальними можливостями.

Поета називають сурмачем доби, витязем української поезії, спадкоємцем шевченківських рис поета — революціонера. Твори його, напоєні високим життєстверджуючим оптимізмом, живуть і шануються людьми як дорогоцінне надбання духовної культури. Творчість Василя Симоненка самобутня, непересічна і духовно вичерпна, бо йде від серця самого народу. Вона глибоко мудра і прониклива. Симоненко глибоко вірив, що лише через поезію зможе передати прагнення свого народу, його багату душу і глибинну мудрість.

Вірш «Задивляюсь у твої зіниці» — це задушевна розмова сина з матір'ю. Звучить вона щиро, сердечно, бо Україна виступає не як поняття загального політичного характеру, вона — жива, найдорожча мати. І їй адресує поет всю любов, стурбованість, відданість і ласку ліричного героя, від імені якого провадиться рада — порада, щира синівська сповідь: «Задивляюсь у твої зіниці, голубі і тривожні, ніби рань». Їй — найглибший вияв патріотичних почувань, з нею привселюдно ведеться діалог любові і сердешної поваги.

2.Виразне читання вірша «Задивляюсь у твої зіниці»

Вірш «Задивляюсь у твої зіниці» став синівською сповіддю поета Україні. Його написано у формі монологу ліричного героя, щирої розмови сина з матір'ю Україною. У той несприятливий для української мови і культури час поет насмілився заявити про своє «святе синівське право з матір'ю побуть на самоті», звіривши Вітчизні наболіле на серці: «Україно! Ти моя молитва, ти моя розпука вікова…»

Цілісність образу Вітчизни раз у раз подається через глибину і сконденсованість думок, психологізму, напруженість, динамічність. Автор пишається своєю дивною, гордою і прекрасною країною, схиляється перед героїзмом і мужністю борців за національне й соціальне визволення. І сьогодні чути «битви споконвічний грюк», адже «ще не всі чорти живуть на небі, ходить їх до біса по землі». Він підніс наш дух, нагадавши про синівський обов'язок любити свою Україну над усе на світі, ні в кого не питаючи дозволу на це:

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю.

Найбільшої пафосної напруги досягає монолог у заключній строфі, де поет заявляє про свою готовність, коли доведеться, пролити кров за свою Вітчизну. Поезія «Задивляюсь у твої зіниці» мала вагоме ідейне навантаження. Сміливіше й чесніше за Василя Симоненка про Україну не сказав ніхто з поетів його покоління.

3. Виразне читання вірша "Я".

4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

 Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

29.11.23 8 кухар;пекар Українська література

 Тема. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. Символічні образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму.

1. Асоціативний кущ.

✵ Як ви розумієте слово «світлина» ?

✵ Які асоціації у вас виникають зі словом «душа» ?

Отже, душа — це внутрішній голос, стержень людини, її людське я. У нотатках до книги «Пам’яті душі» сам Коцюбинський писав: «Хто щасливий? Той, хто дає багатство, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти — хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти!»

Ліричний герой твору «Intermezzo» — це не хто інший, як Сонцепоклонник Михайло Коцюбинський, який дуже трепетно, з особливою любов’ю ставився до сонця, природи, адже вони додавали снаги його хворобливому з дитинства організмові, а виснаженій душі — натхнення для творчості.



2. Робота у зошитах (запис проблематики твору)

1. Душевна рівновага.

2. Повноцінне життя.

3. Специфіка творчого процесу.

4. Справедливість і людська гідність.

3. Аналіз змісту новели

✵ Що спричинило важку втому героя? У чому його трагедія? Прочитайте. (Ліричний герой перебуває у стані втоми, яка ось-ось має закінчитися депресією. І він сам це усвідомлює. Його втомили люди, постійне «треба» .)

✵ Герой хоче втекти від людей. Він навіть починає заздрити планетам. Чому? (Бо кожна з них має свою орбіту і ніщо не стає їм на дорозі. А люди стикаються одне з одним щодня.)

✵ Поїзд, повний людського гаму, несе героя подалі від Залізної руки города. Як ви це розумієте? (У містах земля недоступна для людини, бо вона одягнена в камінь і залізо.)

✵ Згадайте перші хвилини перебування героя в кімнаті. У його душі помічаємо не просто втому, а стрес. З чого це видно? Прочитайте. (Він збайдужів до людського горя. Душа вже перенасичена стражданнями. Звістку про розстріляних, повішаних заїдає стиглою сливою.)

✵ Чи можна його звинувачувати у жорстокості та байдужості?

✵ Отже, у душі героя відбуваються певні психологічні зміни. Спробуємо зобразити їх схематично: УТОМА — ДЕПРЕСІЯ — СТРЕС.

✵ Що здивувало героя в перші хвилини перебування на лоні природи? Прочитайте. (Його здивувала абсолютна тиша. Він знайшов те, чого бажав. Приходить заспокоєння, втома непомітно залишає героя. Це і є перерва, інтермецо.) Продовжимо схематичнее зображення психологічних змін у душі героя: УТОМА — ДЕПРЕСІЯ — СТРЕС — ІНТЕРМЕЦО

✵ На подвір’ї герой спостерігає за собаками. Чи можна провести паралель між ліричним героєм і вівчарками? Прочитайте. (Безперечно, адже вони, як і герой, були на припоні. Чоловіка тримала, наче ланцюг, Залізна рука города, роблячи його знервованим, злим. Металевий ланцюг робив те саме з вівчарками.)

✵ Ви помітили, що характери у вівчарок різні, та й клички автор вибрав невипадково. Яка вівчарка, на вашу думку, є символом селянства? (Оверко)

✵ А кого може уособлювати Пава? (Дворянство)

✵ Хто такий Трепов? (Прізвище петербурзького генерал — губернатора, одного з організаторів розправ з непокірними.)

✵ Отже, серед нив приходить заспокоєння, але абсолютного зцілення ще нема. У якому епізоді твору ми це помічаємо?

✵ Прочитайте. Це сталося серед нив. Герой милувався колоссям, слухав спів жайворонка, простягав руки до сонця і раптом побачив тінь на землі. Він насторожився: «Невже це знову людина?» Але переконавшись, що це лише тінь від хмари, зрадів, бо ще не готовий до зустрічі з людиною.

✵ Дні героя течуть серед степу. Що бентежить його душу? Прочитайте. (Він почуває космічний зв’язок із землею, почуває себе багатим, хоч не має грошей, бо йому належить зозулине «ку-ку», пісня жайворонка.)

✵ Як ліричний герой реагує на розповідь про людське горе. Прочитайте. (Він уже не заїдає звістку про людське горе стиглою сливою, а відчуває, як знову натягуються струни душі, настроєні природою: «Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає…» )

✵ Визначити, який епізод є найбільш вражаючим у фіналі твору (кульмінація). (Сповідь селянина про людське горе)

✵ Отже, серед степу герой знаходить спокій. А чи готовий він знову повернутися до людей? Прочитайте. (Так, ліричний герой уже готовий повернутися до людей, адже, зустрівшись із селянином, він не втікає, а починає розмову з ним, наче із давнім знайомим.)

✵ За що ліричний герой дякує сонцю? Прочитайте. (Він дякує сонцю за те, що воно по-материнськи своїм промінням обігріває його тіло і зцілює вкрай виснажену душу.)

✵ Про що розповідав селянин героєві? (Селянин у своїй коротенькій розповіді змалював жахливу картину людського горя: «п’ятеро діток голодних чомусь не забрала гарячка…», «між людьми, як між вовками», «найближча людина готова продати» .)

✵ Завершимо схематичне зображення психологічних змін у душі героя: УТОМА — ДЕПРЕСІЯ — СТРЕС — ІНТЕРМЕЦО — ЗЦІЛЕННЯ.

✵ Отже, що зцілило ліричного героя, натягнуло струни втомленої від людського горя душі? (Природа — це цілюще джерело. Недаремно твір присвячений кононівським полям. Адже саме на цих нивах герой, влаштувавши собі невеличке інтермецо, знайшов спокій, поборов депресію.)

4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

29.11.23 94 група електромонтерів Українська мова

 Тема. Вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних стилях.

1. Перегляд відеоуроку та запис у зошити визначень.



2. Виконання вправи підручника.


3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

29.11.23 98 група трактористів Українська мова

 Тема. Контрольне есе про явище природи, що викликає найбільше захоплення й здивування.

1. Перегляд відео.

Перегляньте відеофрагмент і згадайте, як пишеться есе.

2. Написання есе учнями «Контрольне есе про явище природи, що викликає найбільше захоплення й здивування».

1)Орієнтовний вступ до есе:

Кожної осені у наших краях листя опадає з дерев та кущів. Це явище листопаду виникає тому, що восени та взимку у нашій країні дуже холодно. Людина не вийде на вулицю без теплих куртки, шапки та пальто, бо гола шкіра людини дуже ніжна та не витримала б морозу.

Так само й рослини не можуть при низьких температурах отримувати достатньо харчування від ґрунту, щоб оновлювати зелене листя, кору та розвивати квітки. Харчувати те старе листя, що вже є, рослинам теж стає нічим. У стовбурах рослин через холоди зупиняється рух поживних речовин, які годують листя та квіти. Будь-який зелений листочок, який виріс би зимою, ніжний та незахищений товстою корою, відразу став би побитим морозами. І рослина не мала б сили його відновити.

Стається таке у першу чергу через нестачу води — взимку вода у замерзлому ґрунті теж замерзає. Коріння рослин не має змоги її дістати. Тому дерева та кущі вибирають зимовий відпочинок та засинають, скинувши старе листя — звільнивши простір для нового, весняного.

3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

    Напишіть есе, сфотографуйте свою роботу та надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки

29.11.23 8 кухар;пекар Українська мова

 Тема. Текст як одиниця спілкування. 

1. Перегляд відеопрезентації.



Визначення законспектуйте.

2. Виконання тестових завдань.
 Перейдіть за посиланням та виконайте тестові завдання https://naurok.com.ua/test/start/4503

Після проходження тесту, зробіть скрін результату і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403.

29.11.23 7 кухар;пекар Українська мова

 Тема. Числівник. Складні випадки узгодження й відмінювання числівника.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу (запис в зошити).

Числівник — самостійна частина мови, що означає число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий?

 За значенням і морфологічними ознаками числівники поділяються на кількісні та порядкові. Кількісні означають число або кількість предметів і відповідають на питання скільки? Вони поділяються на такі розряди за значенням:

1)         власне кількісні, що означають цілі числа: три, п’ятнадцять, сімсот;

2)         дробові, що позначають частини предмета: дві п’ятих;

3)         збірні, що позначають певну кількість предметів як одне ціле: семеро, одинадцятеро;

4)         неозначено-кількісні, які називають приблизну кількість предметів: багато, кільканадцять.

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? Наприклад: восьмий, сорок перший, п’ятисотий.


2. Розподільний диктант.

Записати числівники в дві колонки: в першу — кількісні, в другу — порядкові.

Двадцять п’ять, п’ять восьмих, сімнадцятий, шестеро, четвертого, сто, три дев’ятих, одинадцятеро, дев’ятий, вісімдесят, семисотий, чотириста, тринадцятий.

  3. Тренувальна вправа.

Записати подані сполучення словами; вказати числівники кількісні та порядкові.

100 років, 5-го дня, 45 зошитів, 30-й метр, 6-та година, 14 учнів.

4. Опрацювання таблиці.


5. Виконати тренувальні вправи

Вправа 1.

Завдання: записати прислів’я і приказки, розкриваючи дужки.

Сім (п’ятниця) на тиждень.

Знати як свої п’ять (пальці).

Наговорити сім (мішок) гречаної вовни.

Мудрій голові досить два (слово).

Краще з розумним два (раз) загубити, ніж із дурним один раз знайти.

Два (півень) і дві (господиня) не згодяться ні завтра, ні нині. (Нар. творч.)

Вправа 2.        

Завдання: перекласти словосполучення українською мовою і записати.

 Три недели, тридцать два килограмма, пятьдесят копеек, четыре улицы, семь карандашей, двадцать пять городов, три подруги, девять тонн, сорок четыре метра, шестнадцать стульев, сто мнений, восемнадцать сел, двадцать восемь окон, десять дней.

Вправа 3.

Завдання: записати словосполучення, розкриваючи дужки. Придумати з ними речення.

Три дев’ятих (поверхня), одна четверта (груша), шість сьомих (площа), п’ять десятих (відсоток), півтора (літра), дві треті (автобус).

6. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

27.12.23 97 група трактористів Українська література

  Тема.    Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики. 1.   П овторення ► Прочитайте текст. На які дві групи ділиться активна лексика...