четвер, 29 вересня 2022 р.

29.09.22 93 група електромонтерів Українська мова

  Тема. Виражальні можливості фразеологізмів.

1. Ознайомлювальне читання.

Українська мова багата на виражальні засоби, що дають змогу змалювати образ, відтворити пейзаж, історичну добу, передавати переживання, радість, смуток, возвеличити людину, засудити й викрити негативні її риси.

Серед численних перлин — синонімів, антонімів, метафор,— що роблять мову красивою, образною, гнучкою та експресивною, передають найменші порухи нашого серця, виділяють стійкі сполуки — фразеологізми, що виражають думку й сподівання людей, їх побут, культуру, історію, єднають різні покоління.

Фразеологізми та фразеологічні словосполучення є важливими засобами мовної образності й виразності. Доречно вжиті, вони впливають на читача або слухача, допомагають виразніше передати думку, роблять розповідь яскравішою, надають мові емоційного забарвлення.

2. Досліджувальне завдання.

Дослідіть, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.

Білий папір

Біла ворона (та, що відрізняється)

Дати хліба

Дати перцю (покарати)

Відкрита каструля

Відкрита душа (щира людина)

Каша з молоком

Кров з молоком (краса, здоров’я)

Майстер виробничого навчання

Майстер на всі руки (фахівець, спеціаліст)

Водити за руку

Водити за носа (обдурювати)

Товкти просо в ступі

Товкти воду в ступі (марна робота)

І риба і м’ясо

Ні риба ні м’ясо (ніякий)

Гнути залізо

Гнути кирпу (зазнаватися)

Набити ґулю

Набити руку (навчитися)

 3. Встановлення відповідності.


29.09.22 93 група електромонтерів Українська мова

 Тема. Стилістичне забарвлення фразеологізмів. 

1. Перегляд відеопрезентації


2.  Поясніть значення фразеологізмів

          Гострити …; сам собі …; … на … не попадає; викинути з …;  втрачати …; … з’їсти; прихилити …; ламати …;  не по …;  на … ходити;  крізь … цідити. Язик до … доведе; пропав, як швед під …;  на городі бузина, а в … дядько; бачив …і …, і мідні труби;  у … був і папи не бачив.

Довідка: зуб, голова, очі, Київ, Полтава, Крим, Рим 

3. Опрацювання таблиці.


4. Коментоване письмо.

У поданих реченнях підкресліть фразеологізми, визначте їхню синтаксичну і стилістичну функції.

1. Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М. Коцюбинський). 2. Щасти ж вам і не забувайте про свою альма-матер (О. Гончар). 3. Життєва логіка і сила любові мусять узяти вгору над химерами долі (І. Вільде). 4. Німецький поліцай, який стояв на виході з табору, був стріляний горобець (Ю. Яновський). 5. Груші були здорові і дорого коштували на ярмарку. Тут уже пахло карбованцями (І. Нечуй-Левицький). 6. Столиця України — Київ. Виконує обов’язки «матері городов руських» (Остап Вишня). 7. Не дайте ворогам ні хліба, ні м’яса, гоніть їх з своїх дворів в три шиї (Д. Бедзик).

5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

середу, 28 вересня 2022 р.

29.09.22 94 група електромонтерів Українська література

 Тема. «Київські неокласики». Творче кредо групи «київських неокласиків», орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях Максима Рильського

1. Словникова робота (запис у зошити)

Неокласицизм (з грецької «новий і зразковий») — течія в літературі та мистецтві, що з'явилась значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод.

Неокласицизм виник в західноєвропейській літературі в середині XIX ст. До групи українських неокласиків у 20-х роках XX ст. належали Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, М. Рильський, Петро Филипович, Юрій Клен (О. Бургардт). Вони відмежовувались від так званої пролетарської культури, прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.

«Неокласика» — умовна назва естетичної платформи невеликого кола київських поетів, літературознавців і перекладачів періоду «Розстріляного відродження»:

✵ Миколи Зерова (лідер);

✵ Михайла Драй-Хмари;

✵ Павла Филиповича;

✵ Юрія Клена (Освальда Бургардта);

✵ Максима Рильського.

2.  Ознайомлювальне читання.

М. Рильський поклав життя на службу українській поезії, якій він присвятив близько 60 років. По праву посів у ній одне з перших місць після Івана Франка і Лесі Українки.

Вивчення лірики Рильського — це непочата цілина, справа майбутнього. Сьогодні ще неможливо мати її всю на руках. Передсмертний десятитомник творів Рильського не включає майже половини поезій 20-х років — найкращої його лірики.

Як же розпочалася літературна творчість М. Рильського?

«Десь у класі четвертому почав я друкувати свої вірші, а 1910-го побачила в світ перша моя книжечка «На білих островах». Відтоді почав я вважати себе справжнім літератором…»

А потім були книжки лірики: «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Під осінніми зорями» (друга редакція 1926), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін» (1929). Це певний хід на вершини майстерності, дозрівання таланту і власного стилю.

Ранні поезії М. Рильського — це ліричні шедеври, у яких відбито глибину і щирість почуттів, вишуканість вислову, сміливе переосмислення класичних мотивів, тем, героїв. А ще природа, яка у поета завжди перебуває в гармонії з людиною. Збірки ранньої творчості засвідчили на диво мальовничий, сповнений прозорості поетичний світ Рильського. Основні мотиви в цей період — передчуття загибелі краси і людяності, насичення елементами романтизму і символізму. Ці поки що тільки накреслені стильові ознаки згодом буде названо неокласичними.

Неспокійний 1931 рік. Творчість Рильського ділиться на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдалося створити незалежні від політики мистецькі твори, що пережили поета.

Після ув'язнення Рильський написав 35 книжок поезій. Кращі серед них — це «Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964). Також створив чотири книги ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур. Його перу належать наукові праці з мовознавства та літературознавства.

У роки Другої світової війни поезія Рильського зміцнювала любов до Батьківщини, волю до перемоги. У всіх творах цього часу чується один основний мотив — віра в перемогу людяності, добра. Україна не може загинути, не може загинути народ, який створив велику культуру, який дав світові Великого Кобзаря.

Максим Рильський дебютував у неоромантичному стилі, другим його щаблем був символізм. Від них та від української народної пісні він взяв увагу до музикальної основи поезії. Тому навіть його сонети звучать часом, як пісня. Найбільше вражає в ліриці М. Рильського багатство її мотивів. До традиційних українських поет додав античні і західноєвропейські.

Збірка «Троянди й виноград» була однією з тих поетичних книжок, які відкривали новий період розвитку української літератури. Через символічні образи троянд і винограду глибоко й поетично розкрито радість повнокровного буття людини, мудро показано, у чому полягає сенс, глибина її щастя.

Перу Рильського належать і вірші для дітей. Деякі його поезії покладено на музику.

 3. Асоціативний диктант

Село Романівка, Тадей Розеславович, «На білих островах», неокласики, «Троянди й виноград», Лук'янівська тюрма, медичний факультет Київського університету, М. Лисенко, Остап Вишня, місто Уфа, 24 липня 1964 рік.

 3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

29.09.22 94 група електромонтерів Українська мова

 Тема. Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути та ін. 

1. Робота з текстом.

Запишіть невеликий текст. Підкресліть дієслова як члени речення.

Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повір’ях мові, людському слову! У народі вірили колись, що певним словом, яке мало хто й знає, можна й скарби в землі знаходити, й хвороби та всякі недуги лікувати, й від лихої людини та звіра оборонитись («Ласковим словом і гадюк чарують»).

2. Опрацювання теоретичного матеріалу

–   Прочитайте теоретичні відомості. 

Дієслова бути, їсти, дати і дієслова з основою — вісти (доповісти, відповісти, розповісти і ін.) у теперішньому часі та в майбутньому доконаного виду мають особові закінчення, невідомі іншим дієсловам, а тому вони не належать ні до першої, ні до другої дієвідміни. їх об’єднують в окрему групу, які іноді називають архаїчною групою дієслів.

Дієслово бути в давньоруській мові мало в теперішньому часі такі особові форми:

Однина               Множина

1- а ос. єсмь                   єсьмо

2- а ос. єcu                        єсте

3- я ос. єсть       суть

У сучасній українській мові від нього в усіх особах однини і множини теперішнього часу вживається звичайно лише одна форма є (я, ти, він є; ми, ви, вони є) і дуже рідко в першій та третій особах однини форма єсть: Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина).

У художній літературі зі стилістичною метою (для створення урочистості мови тощо) іноді вживаються архаїчні особові форми дієслова бути. Напр.: Ти воскреси нам діяння народу: одвічня ти ж наша сило,— славна бо єcu (П. Тичина).

Дієслово їсти в теперішньому часі й утворені від нього дієслова доконаного виду (поїсти, з’їсти) у майбутньому часі відмінюються так:

Однина                        Множина

1- а ос. їм, з’їм                      їмо, з’їмо

2- а ос. їси, з’їси                   їсте, зї’сте

3- я ос. їсть, з’їсть                їдять, з’дять

Дієслово дати, як і вивідні від нього віддати, видати, подати, продати тощо, та дієслова, утворені від основи -вісти (доповісти, оповісти та ін.), є дієсловами доконаного виду, тому вони в теперішньому часі не вживаються, а мають лише форми майбутнього простого часу.

Зразок відмінювання дієслів дати, розповісти.

Однина                          Множина

1-а ос. Дам, розповім            дамо, розповімо

2-а ос. Даси, розповіси          дасте, розповісте

3-я ос. Дасть, розповість       дадуть, розповідять

3. Тренувальна вправа

Провідміняйте (письмово) в однині і множині дієслова віддати, відповісти

4. Домашнє завдання.

Після проходження тесту, зробіть скрін результату і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403.

29.09.22 6 кухар;пекар Українська мова

 Тема. Односкладні й неповні речення.

1. Опрацювання таблиць.

2. Лінгвістичний лабіринт

Увідповідніть види односкладних речень із прикладами

1. Означено-особове

 

2. Неозначено-особове

3. Узагальнено-особове

4. Безособове

 

А. Колись калину цінували в Україні особливо (В. Сухомлинський)

Б. За рідний край і життя віддай (Нар. творч.)

В. Погідний зимовий ранок

Г. У степу не було стежок (А. Малишко)

Д. Пригадую свого високого, кремезного діда Мусія Юру (Ю. Ягнич)

3. Тренувальна вправа. 

Визначення виду односкладних речень з творів. Приклади перепишіть  у зошит.


4. Тестові завдання.
Виконання тестів з теми “Односкладні й неповні речення» на сайті «НаУрок» https://naurok.com.ua/test/start/12822

5. Домашнє завдання.
Після проходження тесту, зробіть скрін результату і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403.

29.09.22 93 група електромонтерів Українська література

 Тема. Ліна Костенко. Творчий шлях. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера…» – ліричні роздуми про значення слова в житті людини, суть мистецтва, його роль у суспільстві.

1. Робота з відеоуроком.

Прослухайте інформацію про Ліну Костенко, її творчий шлях та особливості індивідуального стилю. Законспектуйте основні мотиви її творчості.


2. Знайомство зі змістом поезій Ліни Костенко.
Прочитайте виразно та вдумливо поезії.



3. Складання характеристики образів твору(запис у зошити).


4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

28.10.22 6 МСТУ Українська мова

 Тема. Морфологічна помилка. Іменник. Рід іменників (складні випадки узгодження роду іменників типу біль, нежить з іншими частинами мови). Паралельні родові форми іменника (зал – зала).

1. Опрацювання слайду.

2. Бліц-опитування

·                   Що вивчає морфологія?

·                   Які частини мови ви знаєте?

·                   Іменник - це…

·                   Які категорії властиві іменнику?(рід, число, відмінок, відміна)

·                   Яку роль можуть виконувати іменники у реченні?

3. Мозковий штурм

 Виберіть із поданих словосполучень правильний варіант. Поясніть причину допущених помилок.

Зустрілися біля магазина(у), завдяки (через) хворобі(у), найбільш гостріша (гостра) мить, вулиця І. Франко(а), стукати по вікнам(х), творчість поетів-шестидесятників (шістдесятників), семиста(сот) учнів, на їй (ній) багато прикрас, п’ять кілограм(ів), хотять(хочуть), сім гривнів (гривень), у кіні(кіно).

·     Морфологічна норма - це загальноприйняті правила вживання граматичних форм слів. Ця норма регулює загальні для всіх частин мови правила творення граматичних форм: відмінкових (іменники, прикметники, займенники, числівники); особових і родових (дієслова); ступенів порівняння (прикметники, прислівники). Наприклад: душею, вербою, зі Львова, друже, гарячою, якому-небудь, з ними, сімдесятьох, наполягаємо, більш виразний.

 

4. Перегляд експрес-урока

 Зараз перегляньте експрес-урок знаного в Україні мовознавця Олександра Авраменка. «Зал чи зала — експрес-урок» на каналі YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=_Ze0Q-kIvYM). Будьте уважними!


·        Які іменники згадано в експрес-уроці? (запис у зошити)

ЗАЛ — ЗАЛА. Збігаються у значенні, але розрізняються походженням і вживанням. Слово ч. р. зал запозичене з німецької мови (der saal), слово ж. р. зала — з французької (la salle). У сучасній українській мові частіше вживається варіант зал. Читальний зал. Актовий зал. Дзеркальний зал. У художніх творах XIX і поч. XX ст. трапляється лише варіант зала. 


5. Лексичний практикум.

Прочитайте прислів’я. Випишіть іменники, визначте їх рід.

1. Всяка птаха свої пісні має. 

2. Буває, що й новий птах старої співає.

3. Близький сусід кращий від далекого брата. 

4. Який сусіда, така й бесіда.

5. Простий, як свиня, а лукавий, як кусючий змій. 

6. Кого бридка змія вкусить, той і черв’яка боїться.

7. Який харч, така й робота. 

8. Вдома і вода — смачна харч (Нар. творч.).

6. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

вівторок, 27 вересня 2022 р.

27.09.22 93 група електромонтерів Українська література

 Тема. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном». Образ любові як втілення високої християнської цінності. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.

1. Побудова сюжетного ланцюга.

-  Перед тим, як перейти до характеристики образів головних героїв новели, пригадаймо сюжет.

1. Заміжня Марфа Яркова кохає одруженого чоловіка Михайла, який має сина.

2. Синові (оповідачеві новели) історію цього кохання розповідає мати Софія.

3. Михайла заслано до Сибіру, звідки він ніколи не повернеться.

4. Один раз на місяць від Михайла Дружині надходять листи.

5. Прихід листів інтуїтивно відчуває Марфа, якій поблажливий листоноша дає пригорнути до грудей і «подержати».

6. Соня, яка знає про Марфину любов до її чоловіка, не картає суперницю.

-  В основі цього твору — любовний трикутник: Софія — Михайло — Марфа. Стосунки цих людей надзвичайно складні.

-  Чи випадково автор добирає такі імена для своїх героїв?

2. Лінгвістична хвилинка

Михайло — (давньоєвр.) «рівний, подібний до Бога». Михайлові властивий логічний склад розуму. Робить все добре та вчасно, любить співати.

Софія — (грецьк.) «мудрість, розум». Софія - ніжна, добра, вона здатна виявити співчуття до слабкої й беззахисної істоти й надати посильну допомогу людині, що потрапила в скрутне становище.

Марфа — (арамійськ.) «пані, господиня, володарка». Здавна вважалось, що дівчина на ім’я Марфа простодушна й мила. Їй не властива хитрість і злість, вона приємна й легка в спілкуванні. Добродушна, готова прийти на допомогу, доброзичлива й невимоглива.

-  Як бачимо, імена відповідають персонажам і допомагають розкрити їхні образи, внутрішній світ.

3. Характеристика образів з використанням «Технології особистих вражень».

Оцінити особливості формування:

-  характеру героїв (Марфи, Михайла, Софії);

-  розкрити особливості стосунків між персонажами: Михайло-СофіяМихайло-МарфаСофія-Марфа.

4. Самостійна робота (укладання опорної схеми, запис у конспекти).

Дослідити жанр, композицію, проблематику, символіку твору.

Літературний рід: епос.

Жанр: новела.

Тема: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Головна ідея твору: возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.

Проблематика твору

1. Проблема кохання як найвищого вияву духовної краси.

2. Зв'язок поколінь.

3. Родинне життя.

4. Репресії. Життя людини, відірваної від дому, від сім’ї у засланні.

5. Збереження загальнолюдських цінностей.

6. Вірність.


5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Читати та аналізувати новелу. Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.


27.09.22 97 група трактористів Українська література

 Тема. Роль образу мелодії вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь новели «Valse melancolique». Глибокий психологізм твору як новаторство О.Кобилянської.

1. Опрацювання матеріалу (скласти опорний конспект).

 В. Врублевська написала про Ольгу Кобилянську повість 1989 року, у якій розповідає, що письменниця захоплювалася ідеями феміністичного руху, переймалася проблемами емансипації жінок. Здогадайтеся, як називається повість В. Врублевської про письменницю. 

А як нині називають політику, спрямовану на зрівнювання прав та свобод жінок і чоловіків. 

Гендер (англ. gender — «стать», від лат. genus — «рід» )

 Новела О. Кобилянської уперше надрукована в 1898 р. у «літературно-науковому вістнику». Твір є даниною епохи модернізму. Це історія життя трьох жінок, які своїми думками та світовідчуттям не вписувалися у формат пересічних жіночих душ.

 Провідною темою новели «Valse melancolique» є тема музики, мистецтва, їхнього впливу на людину, доля талановитого митця. У творі представлено три артистичні натури Ганни, Марти та Софії. Вони різні за характером, але їх об’єднує замилування красою, прагнення до гармонії життя, фізичної та духовної досконалості. Художній аналіз світу думок і почуттів цих трьох мистецьких натур становить основний зміст твору. Героїні твору — непересічні особистості. Це сильні, вольові, самодостатні, горді та незалежні жінки, які прагнуть утвердитися в чоловічому світі. Вони не бояться залишитися незаміжніми, оскільки шукають щастя насамперед у собі. Мистецтво задовольняє їхні запити. У критичній літературі є різні й неоднозначні думки щодо розуміння новели «Valse melancolique». О. Маковей сприйняв твір як позитивістський портрет трьох жінок — «простодушної», «зламаної» й «відважної». У радянські часи акцент робився на прагненні жінок-інтелігенток стати на шлях духовного розвитку, який в умовах капіталізму немислимий. Т. Гундорова побачила у творі лише «жіночий духовний роман». Новела «Valse melancolique» за жанром належить до «музичної новели». У ній основними засобами розкриття психології персонажів є музичні образи й музичні переживання. Використовуючи ці засоби, О. Кобилянська створює образ нового персонажа — естета, творчої, духовно багатої особистості. Такими персонажами у творі є жінки. О. Кобилянська перша в українській літературі зобразила типи жінок-інтелігенток, які є аристократками духу, мають високу мету в житті, прагнуть удосконалити свою особистість, убираючи в душу світові культурні надбання. Це жінки європейського типу.

 

У новелі змальовується життя трьох талановитих дівчат — Марти (учителька), Ганни (художниця), Софії (піаністка). Кожна з них прагне знайти своє щастя, найповніше виявити багаті духовні сили. Починається твір сповіддю Марти, від імені якої й ведеться оповідь. Через передані емоції вона вводить читача у світ музики, з яким асоціюється постать подруги Софії. Далі йде власне історія знайомства дівчат. Спочатку разом мешкало дві подруги Марта та Ганна. Вони мали схожі погляди на життя й доповнювали одна одну. Після підвищення орендодавцем плати за квартиру дівчата змушені шукати третю співмешканку. Знайомство з Софією відбувається через повідомлення служниці, яка вказує на непривабливі деталі її гардеробу: подерті рукавички, ґудзик від пальта тримається на одній нитці. Згодом, познайомившись ближче, дівчата дізнаються, що Софія професійно займається музикою. Перше враження змінюється після виконання дівчиною етюду Шопена. Перед ними розкривається талановита, вразлива до музики особистість. Між дівчатами встановлюється міцний духовний зв’язок. Долі дівчат складаються по-різному. Марта вийшла заміж і стала зразковою дружиною та дбайливою матір’ю. Ганна виїздить до Риму, де заводить вільні стосунки. Однак цей зв’язок, не скріплюючись справжніми почуттями, швидко розривається. Батька своєї дитини вона покидає. Сина бере повністю під свою опіку. Найтрагічніше склалася доля Софії. Її небуденний талант не зміг зреалізуватися: не було кому покрити великі видатки, потрібні для здобуття освіти у Відні. Смерть матері та відмова дядька допомогти завдали їй страшенної муки. Звук розірваної струни фортепіано був останньою краплею для змученого серця. Воно не витримало — настала раптова смерть.

 2. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Читати та аналізувати новелу. Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

27.09.22 6 кухар;пекар Українська мова

  Тема. Порядок слів у реченні.

1. Перегляд відоуроку.

Прослухайте та запишіть всі речення з відеоуроку.

2. Пояснювальний диктант

-   Запишіть речення, уникаючи невиправданих повторів за допомогою неповних речень. Поясніть розділові знаки та підкресліть члени речення.

1. Бджола жалить жалом, а людина жалить словом. 2. Вовка ноги годують, а мисливця ноги рятують. 3. Повний колос до землі гнеться, а порожній колос до гори пнеться. 4. Один розум добре, а два розуми краще. 5. Пташка красна своїм пір’ям, а людина красна своїм знанням. 

3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

27.12.23 97 група трактористів Українська література

  Тема.    Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики. 1.   П овторення ► Прочитайте текст. На які дві групи ділиться активна лексика...