Тема. Уживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменниками (відбувається в Україні, побувати в Німеччині; поглянути на Вкраїну; жити на Черкащині; піднятися на Еверест).

 УРОК №

Тема. Уживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменниками (відбувається в Україні, побувати в Німеччині; поглянути на Вкраїну; жити на Черкащині; піднятися на Еверест).

1.Орфографічна хвилинка

-           Випишіть у колонку слова, у яких букви, взяті в дужки, подвоюються.

Доне(ч)чина, осін(н)ій, за(б)ризкати, (с)савці, ві(д)дячити, на(д)ворі, іме(н)ний, Туре(ч)чина, ві(д)окремити, на (д)дністрянський, іме(н)ник, ро(з)умний, о(в)ва, гайдам(ч)чина, бе(з)успішний, небе(з) захисний, істи(н)ний.

2. Перегляд відео

3. Лінгвістичне дослідження

-           Проаналізуйте подані у таблиці приклади вживання прийменників в і на. Зробіть висновок про те, які значення мають прийменники.

Прийменник в (у)	Прийменник на
У сусіда, у людей (особа, при якій щось відбувається)	На Київ, на вулицю (напрямок)
У кімнату, у море (рух усередину)	На місяць, на день (час дії)
В полі, в колективі (предмет, у якому щось міститься)	На сміх, на свято (мета дії)
У гніві, у хустці (відношення до іншого предмета)	Захворів на грип, багатий на ідеї (набуття предметом певних властивостей)
У вівторок, у бурю (час дії)

4. Дослідження-зіставлення.

 Пояснити правопис однозвучних слів. Визначити, до яких частин мови вони належать.

Зібратися (в)гори — котитися (з)гори — котитися (з)гори високої; говорити (в)третє — заглянути (в)третє вікно; приїхати (в)двох — (у)двох кімнатах; йти (на)зустріч — (на)зустріч з братом.

5. Пояснювальний диктант.

-           Укажіть прийменники, з’ясуйте, з формами яких відмінків ужито їх.

От у садочку перед хатою, напрацювавшися як слід, із снігу білого, пухнатого зліпили ляльку баба й дід. Коли це галка враз пролинула понад садком і на льоту з крила пір’їнку чорну скинула на сніговую ляльку ту. З-за хмар вечірнє сонце блиснуло, зачерво-ніли промінці. І враз немов рум’янець виступив на білім ляльчинім лиці. І раптом, наче небилицею, дівчатко виникло живе з такими синіми очицями, як синє небо зимове, з такими чорними косичками, як чорне галиче крило, з червоними такими щічками, як сонце ввечері було. «Добридень, каже,— мамо й таточку! Ведіть скоріш до себе в хаточку!» (Наталя Забіла).