23.04.21 5 кухар; пекар Українська література

 Тема. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.

1. Опрацювання теоретичного матеріалу "Провідна роль поезії у 20-ті роки XX ст".

Коротко законспектуйте прочитане.

  У 20-х — на початку 30-х рр. XX ст. активно розвивається література. 

 У розвитку мистецтва цієї доби поєднувалися традиції дожовт­невого часу та досвід молодих культурних сил, покликаних до життя революцією. Про бурхливий розвиток літератури цієї доби свідчить утворення різноманітних творчих угруповань («Плуг», «Гарт», «Ланка», ВАПЛІТЕ, «Молодняк», «Аспанфут», «Нова ґенерація» тощо). У цей час молоді українські письменники часто відмовляються від традицій класичної літератури та орієнтуються на літературне життя Західної Європи. 

 У літературі 20-х рр. XX ст. сформувалася яскрава револю­ційно-романтична течія (П. Тичина, В. Сосюра, В. Чумак, В. Еллан). 

 У другій половині 20-х рр. XX ст. помітне місце займала ВУСПП (1927-1932) — спілка, яка ставила за мету об’єднати всіх художників слова, що прагнули до створення єдиної інтер­національної пролетарської літератури. 

 Керівники ВУСПП висунули гасло «союзник або ворог», вияв­ляли нетерпимість до тих письменників, що не належали до організації (Остап Вишня, М. Куліш, Ю. Смолич, О. Копиленко, Є. Плужник, Ю. Яновський). 

 Група київських неокласиків (М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Рильський) прагнули засвоїти досвід класичної сві­тової літератури. Чимало митців тяжіли до різних проявів модер­нізму. 

 Існували літературні угруповання, які тяжіли до модернізму в різних виявах: «Аспанфут», «Авангард», «Ланка», «Марс». У 20-х роках ще була певна можливість розвиватися напрямам, започаткованим ще на початку XX ст. Символізм, характерний для творів молодого П. Тичини, продовжував розвиватися. Його представники згрупувалися довкола журналу «Музагет» (Д. Загул, О. Слісаренко, В. Кобилянський та ін.). Символізм — нетривалий період в історії нашої літератури, бо його представники відхо­дили до інших течій — футуризму, революційно-романтичного напряму. 

 Виникнувши на початку століття в Італії, футуризм поши­рився в Україні (спілка «Аспанфут»). Представником цього напряму був М. Семенко, який шукав нові словесні форми для вираження динаміки життя, змін, що відбувалися дуже бурхливо («Весна», «Степ»). Група «Авангард» тяжіла до конструктивізму. 

 У перше десятиліття після революції особливо бурхливо роз­вивається поезія. 

 Найзначніші постаті серед поетів: В. Чумак (1900-1919), В. Еллан (1894-1925), П. Тичина (1891-1967), В. Сосюра (1898­1965), М. Рильський (1895-1964), поети-неокласики. 

 Єдина збірка В. Чумака «Заспів», у якій він оспівує револю­цію, вийшла після смерті автора.

  В. Еллан-Блакитний — один із зачинателів української радян­ської поезії. Редактор журналів «Шляхи мистецтва», «Червоний перець». Його перша поетична книга — «Удари молота і серця» — зобразила грандіозний розмах революційного поступу і перші кроки будівництва соціалістичного суспільства. 

 В. Сосюру називають найтоншим ліриком української поезії. Він автор десятків поем, кількох десятків збірок поезій, автобіо­графічного роману «Третя рота». 

 Євген Плужник (1898-1938) — видатний поет і прозаїк, автор збірок «Дні» (1926) і «Рання осінь» (1927), роману «Недуга». 

 Творчість М. Бажана (1904-1983), що спершу тяжів до футу­ризму, характеризується філософською глибиною, епічністю, гро­мадянським пафосом («Руро-марш», «Протигаз», «Будівлі»). 

 Тривалий час широкому загалові невідомі були твори західно­українського поета і прозаїка Б. Лепкого (1872-1941). Він автор циклу романів про І. Мазепу, відомої в усьому світі пісні «Чуєш, брате мій». 

 Відомими поетами у Західній Україні у 20-х рр. XX століття були Б.-І. Антонич («Привітання життя»), О. Ольжич, С. Городин- ський («Барви і лінії») та інші. Деякі західноукраїнські письмен­ники (Я. Галан, П. Козланюк, С. Тудор, О. Гаврилюк) з симпатією ставилися до подій, що відбувалися в Радянській Україні й орі­єнтувалися на письменників революційно-романтичного напряму. 

 У 20-х рр. активізувався розвиток прози. У великих епіч­них творах письменники-реалісти намагалися осмислити і уза­гальнити події, що відбувалися, зміни в суспільно-політичному житті народу та його побуті (Ю. Яновський («Майстер корабля»), П. Панч («Голубі ешелони»), І. Ле («Роман міжгір’я»), А. Головко («Бур’ян»). 

 Серед блискучої плеяди українських письменників початку XX століття — В. Винниченко (1880-1951). Він — один із най- видатніших діячів українського національно-державного від­родження (оповідання «Краса і сила», «Малорос-європеєць», «Федько-халамидник», «Голота», «Зіна», «Кумедія з Костем»; романи «Сонячна машина», «Заповіт батьків», «Записки Кирпа­того Мефістофеля», «Чесність з собою»; драми «Пророк», «Щаблі життя», «Дисгармонія»).

  Для творів Григорія Косинка (1899-1934) — одного з фунда­торів української прози — характерна імпресіоністична лаконіч­ність і реалістична місткість авторського письма, ліричність, пси­хологізм (збірки новел і оповідань «На золотих богів», «Мати», «В житах», «Політика»). 

 За високу письменницьку майстерність проти «масовізму» виступили члени ВАПЛІТЕ (організація, що виникла в Харкові в кінці 1925 р.). До неї увійшли колишні члени «Гарту», дехто з «Плугу» і «Жовтня». Організацію очолювали М. Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній, згодом М. Куліш і Г. Епік. 

 20-ті роки XX ст. — це час гострих дискусій про шляхи і прин­ципи побудови соціалістичної України та її культури, час, коли, здавалося, реалізуються найпрекрасніші сподівання народу, і час особистих трагедій найбільш талановитих представників творчої інтелігенції, яка під тиском сталінського диктату, розчарува­лася в ідеалах соціалізму і шукала можливості виходу України на шляхи демократичного розвитку.

2. Переглід відеоролику.

Перегляньте відеофрагмент, який розширить ваші знання про основні стильові напрями літератури початку 20 ст. 

3.  Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

Удачі вам! Бережіть себе, не гуляйте  вулицями! 

 

23.04.21 21 група кухарів Українська мова

 Тема. Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка. 

1. Опрацювання теоретичного матеріалу. Складання опорної схеми за поданим текстом.

Прочитайте уривок з книги «Як ми говоримо» Б. Антоненка-Давидовича «Числові особливості дієслова-присудка». Складіть схему-опору за поданим матеріалом.

Дієслово-присудок зазвичай узгоджується в числі з підметом речення: якщо підмет стоїть в однині, то й дієслово-присудок також виступає в однині: Посадила стара мати три ясені в полі. (Т. Шевченко); а множина підмета зумовлює й множину дієслова-присудка: На чужину з України брати розійшлися. (Т. Шевченко)

Проте бувають випадки, коли дієслово-присудок стоїть в іншому числі, ніж підмет: Був собі дід та баба. (Нар. творч.) Здавалось би, що за наявності в цьому реченні двох підметів — дід та баба — дієслово-присудок слід було б поставити в множині, але якщо дієслово-присудок стоїть перед двома або кількома підметами, а перший підмет стоїть в однині, то й дієслово стоятиме теж в однині: Був собі котик та півник. (Нар. творч.)

Дієслово-присудок виступає в однині також тоді, коли підмет має при собі додаток, що становить із підметом одну підметову групу речення й пов’язується з ним прийменником з: Гарматний відгомін з першим громом мішався раз у раз в одних розкатів жмут. (М. Бажан).

Дієслово-присудок буде в однині й тоді, коли за підмет правлять збірні слова — більшість, меншість, частина, ряд, кілька, багато, чимало, група, низка, решта, половина та інші, поєднані із залежними від них іменниками (прикметниками) в родовому відмінку: Кілька відер води бухнуло на вогонь. (М. Коцюбинський) Більшість присутніх пристала на цю пропозицію.

Якщо підмет складається із числівників два, три, чотири й іменника, а в реченні мовиться про спільну дію, дієслово-присудок слід ставити в однині: Летить чотири утиці. (Б. Грінченко) На полу лежало три чоловіки. (Панас Мирний).

Якщо в реченні треба підкреслити, що особи, які складають підмет із числівником, діють кожна окремо, дієслово-присудок годиться ставити в множині: Не вертаються три брати, по світу блукають. (Т. Шевченко)

Якщо підметом є складений числівник, де останнє слово — один, дієслово-присудок може стояти в однині в чоловічому роді або в безособовій формі на -ло: Тридцять один солдат вийшов з оточення.— Вийшло з оточення тридцять один солдат. Якщо перед таким підметом є означення в множині (усі, наші й под.), присудок має форму множини: Усі двадцять один учасник конкурсу вийшли на змагання.

2. Коментоване письмо.

Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.

1. В серпні відходить суниця, але з’являється брусниця, глід, горобина, кизил, шипшина. (В. Бондаренко) 2. Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом. (А. Малишко) 3. Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! (І. Франко) 4. А на білій стіні під богами, аж до мисника, висіло багато гарних картин… (О. Довженко) 5. У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат. (Ю. Смолич) 6. Півсотні літ минуло з того, чимало вибігло води, як привели шляхи Рудого селянським хлопчиком сюди. (М. Упеник)

3. Тренувальна вправа.

Складіть речення з поданими підметами. Поясніть узгодження підмета з присудком. Укажіть варіативність.

Ряд керівників, багато спортсменів, більшість студентів, більшість творчих людей, брат із сестрою, гурт «Лебеді», переважна більшість школярів, частина батьків, семеро курчат, два­дцять один працівник, чимало співвітчизників.

4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

Удачі вам! Бережіть себе, не гуляйте  вулицями! 

23.04.21 93 група електромонтерів Українська література

 Тема. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості.

1. Опрацювання матеріалу.

Поезія «Contra spem spero!». — не тільки творче, але й життєве кредо поетеси. Ця велика і мужня жінка понад усе цінувала незламність сили людського духу, вміння людини подолати себе й обставини, які виникають на життєвому шляху, і сама подавала такий приклад — вела тривалу й виснажливу боротьбу з хворобою. З самого дитинства вона була упевнена в тому, що «сором хилитися, долі коритися!». Хоч доля поетеси приготувала для неї чимало випробувань (тяжка хвороба, передчасна смерть коханого), вона була мужньою, завжди знаходила в собі сили протистояти тим випробуванням.

2. Виразне читання вірша «Contra spem spero.. !».

3. Дайте відповіді на запитання.

✵ Які життєві обставини спричинили написання твору?

✵ Визначте провідну думку поезії. (Вболівання за долю рідного народу, місце особистості в суспільному житті, заперечення пасивного співчуття стражданням народу.)

✵ Як поетеса розуміє своє місце в суспільстві? (Активна життєва позиція: «Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі…». «В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей».)

✵ Які рядки з цього вірша, на вашу думку, під час декламації слід прочитати найбільш емоційно? (Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! / Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа? /… / Так! я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Буду жити! Геть думи сумні!)

✵ Як використано контраст у поезії? Наведіть приклад. («… я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надїі таки сподіватись»; «несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать»; «Буду сіять квітки на морозі. ..».

✵ Який загальний настрій поезії? Чи є в ній місце суму, відчаю, безнадії?

✵ Які романтичні образи створено авторкою? (Лірична героїня — самотня, трагічна, вольова, незламна. Вона протистоїть імперії, але ця непересічна особистість, яка веде відчайдушну внутрішню боротьбу зі своєю недугою і зовнішню — із самодержавством своїм словом, — це незламний борець.)

✵ Доведіть символічність твору. (Символічними є образи, поєднані у пари за принципом контрасту: осені і весни, сумного перелогу і барвистих квіток, льодової кори і гарячих сліз, важкого каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. У поезії імперію, яка запроваджувала політику утисків, заборон і рабської покори, символічно названо «довгою темною нічкою невидною». На «вбогім сумнім перелозі». «барвисті квітки». символізують волелюбні визвольні ідеї. Символічним образам, які уособлюють самодержавство («льодова кора». «крута, крем’яна гора». «темна ніч»., протиставлені ті, що символізують визволення («барвисті квіти». «весела весна». «зірка провідна». (прийом контрасту).)

4. Запис у зошити. 

Символіка у поезії «Contra spem spero».

✵ Нічка невидна — символ похмурого життя

✵ Зірка провідна — надія, світло, сподівання

✵ Весна золота — передчуття оновлення, прогресу

✵ Квітки на морозі — життя наперекір смерті

✵ Весела пісня — поетичне слово, пронизане оптимізмом

✵ Пригадати фразеологізм «сізіфова праця». його лексичне значення.

5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Вивчити твір «Contra spem spero.. !». Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

Удачі вам! Бережіть себе, не гуляйте  вулицями! 

23.04.21 94 група трактористів Українська мова

 Тема. Інформаційні жанри (представлення, пояснення,інструкція, повідомлення).

1. Опрацювання таблиць.

Виконати опорний конспект у зошитах.

2. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Складений конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net для перевірки.

Удачі вам! Бережіть себе, не гуляйте  вулицями! 

 

22.04.21 5 кухар; пекар Українська мова

 Тема. Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.

1. Опрацювання таблиці.

2. Тренувальні вправи.

1) Із поданих якісних прикметників вищого ступеня порівняння випишіть спочатку прикметники простої, потім — складеної форми.

Тепліший день, більш добра людина, менш приємний захід, стрункіша дівчина, нижчий стіл, більш дорогий годинник, веселіший настрій, менш солодкий торт, щед­ріша сестра, дешевший товар.

2) Із поданих якісних прикметників найвищого сту­пеня порівняння випишіть у першу колонку прикмет­ники простої, у другу складної, у третю — складеної форми.

Найдешевша сукня, щонайрозумніший вчинок, най­менш потрібна річ, найбільш потрібна книга, найглибша криниця, миліший від усіх юнак, найбільш чарівний сон, найкраща відповідь, найкоротший шлях, найменш вда­лий варіант, якнайкращий товар, найбільш червоне яб­луко.

3) Утворіть, якщо можна, ступені порівняння пода­них прикметників.

Ніжний, лисий, глибокий, чорнявий, широкий, відпо­відальний, блакитний, сліпий, здоровий, рідкий, моло­дий, гіркий.

3. Розгадайте кросворд.                          ,

У виділеному стовпчику прочитайте назву фоне­тичного процесу, що відбувається під час творення ступенів порівняння прикметників.

		1
2
			3
			4
	5
					6
	7
		8
					9
				10

1.  Вищий ступінь порівняння прикметника ду­жий.

2. Вищий ступінь порівняння прикметника близьке.

3.  Вищий ступінь порівняння прикметника до­рогий.

4. Вищий ступінь порівняння прикметника легкий (виняток із правила).

5.  Найвищий ступінь порівняння прикметника вузький.

6.  Найвищий ступінь порівняння прикметника високий.

7.  Найвищий ступінь порівняння прикметника важкий.

8.  Найвищий ступінь порівняння прикметника низький.

9.  Найвищий ступінь порівняння прикметника товстий.

10. Вищий ступінь порівняння прикметника тяжкий.

4. Вибірковий диктант.

Випишіть прикметники

1)  Найбільша річка України. (Дніпро)

2)  Найжаркіший континент світу. (Африка )

3) Найбільший птах. (Страус.)

4)  Найбільший острів Землі. (Гренландія)

5) Найбільше місто України. (Київ)

6)  Найбільша тварина, житель моря. (Кит )

7) Найближча зірка до Землі. (Сонце)

8)  Найвищі гори України. (Карпати )

9)  Найтепліша пора року. (Літо)

10) Найбільший півострів України. (Крим )

5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)

Написаний конспект  сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.

Удачі вам! Бережіть себе, не гуляйте  вулицями!