18.02.21 6 група кравців Українська література

 Тема. Іван Карпенко-Карий. Основне про життєвий і творчий шлях митця, світогляд, багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія.

1. Опрацювати інформацію про життєвий і творчий шлях І. Карпенка - Карого. Скласти хронологічну таблицю в зошитах.

Талановитий драматург-новатор Іван Карпенко-Карий збагатив українську літературу творами різноманітних жанрів. Високою акторською майстерністю, зокрема природженим вмінням передати найсуттєвіше в психологічно вмотивованій особистості, він зробив вагомий внесок у розвиток українського театру. І як письменник, і як один із корифеїв сценічного мистецтва Карпенко-Карий завжди залишався громадянином і патріотом свого знедоленого краю. Переконаймося в цьому, перегорнувши сторінки життя і творчості великого драматурга.

17 вересня 1845 року в селі Арсенівці Бобринецького повіту поблизу Єлисаветграда в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. Батько походив із зубожілого дворянського роду. Не маючи ні землі, ні чинів, ні освіти, Карпо Адамович Тобілевич змушений був усе життя служити в поміщиків. Мати майбутнього письменника була кріпосною, її Карпо Адамович викупив у поміщика Золотницього.

До 14 років Іван жив у селі.

1855 року починає вчитись у Бобринецькій повітовій школі, по закінченню якої з нагородою за успіхи в навчанні працює писарчуком у канцелярії пристава в містечку Мала Виска, потім канцеляристом у Бобринецькій міській управі.

1862-1863 роках Іван Тобілевич познайомився і зблизився з Марком Кропивницьким, почав брати участь у бобринецькому театральному гуртку.

Працює канцеляристом у Бобринецькому повітовому суді. У 1865 році повіт із Бобринця переїздить до Єлисаветграда, де Іван працює на посаді столоначальника повітового поліцейського управління. Тоді ж разом із Кропивницьким займається громадською та аматорською театральною діяльністю.

1868-1869 роках працює секретарем Херсонського міського поліцейського управління, потім знову Єлисаветградського. 1869 року одружується з Надією Карпівною Тарковською — дочкою поміщика з давнього польського шляхетського роду. Невдовзі народилися діти. Перший син Віссаріон помер невдовзі після народження. У 1872 році народилася Галя, потім Назар, Юрко, Орися.

1877 року Іван Карпович заклав хутір Надія на честь дружини.

1881 року його дружина померла від туберкульозу, залишивши чотирьох дітей. Ще через рік після тривалої хвороби поховали дочку Галю.

1869-1883 роках Тобілевич активно включається в громадсько-політичну і театральну діяльність у Єлисаветграді. Очолює нелегальний політичний гурток місцевої передової інтелігенції. Допомагає учасникам революційного руху. На цей період припадають і перші літературні спроби. Співпрацює з газетою «Єлисаветградськицй вісник», «займається перекладами з російської мови повістей Г. Успенського та Ф. Решетнікова, створенням оповідання «Новобранець». Працює над п’єсами «Чабан» («Бурлака» ), «Хто винен?» («Безталанна» ), «Підпанки».

В альманасі М. Старицького «Рада» публікує оповідання «Новобранець» за підписом Гнат Карий.

1883 року Тобілевича без пояснення звільнили з посади секретаря поліції. Іван Франко, оцінюючи цей період у житті Тобілевича, писав, що тоді «усміхнулася йому українська муза: Росія стратила поліційного пристава, Україна зискала Карпенка-Карого».

Після звільнення переїздить із дітьми на хутір Надія.

У той час трупа Старицького приїхала на гастролі в Єлисаветград. Під псевдонімом Карпенко-Карий Іван Тобілевич стає актором трупи Михайла Старицького. Псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля».

1884 року письменник одружився зі співачкою трупи Старицького Софією Віталіївною Дітковською.

Під час гастролей трупи Старицького в Ростові-на-Дону (1864) надходить розпорядження про заборону Карпенкові-Карому перебувати в Україні й у великих містах Росії. Він оселяється в м. Новочеркаську, живе під наглядом поліції як політичний засланець. Працює в кузні і в палітурній майстерні. Тоді ж написав п’єси: «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка». Переробляє п’єсу «Хто винен?» на «Безталанну».

1886 року створено комедію «Мартин Боруля». У Херсоні надруковано «Збірник драматичних творів» Івана Карпенка-Карого. Одержує дозвіл залишити Новочеркаськ. Переїжджає на хутір Надія біля Єлисаветграда. Живе під наглядом поліції. Займається господарством. Прагне поновити свою театральну діяльність. Листується з братами: Миколою Садовським і Панасом Саксаганським.

З 1888 року гласний поліцейський нагляд за драматургом змінюється негласним. Дозволено виїзд із хутора Надія. Відновлення акторської діяльності в українському народному театрі. Виїжджає на гастролі разом із Кропивницьким, Заньковецькою, Саксаганським, Садовським. Згодом разом із Саксаганським очолює окрему трупу. У 1889 році написав комедію «Сто тисяч», у 1892 р. — драму «Батькова казка».

З 1893 по 1895 роки письменником створено драматичні твори: «Паливода XVIII століття», «Лиха іскра поле спалить і сама щезне», «Понад Дніпром», «Чумаки».

У 1897 році склав записку до з’їзду театральних діячів у Москві, яку з трибуни виголосив Панас Саксаганський.

У 1898 році написано статтю «Наталка Полтавка».

1899 рік створив трагедію «Сава Чалий», 1900 року написав комедію «Хазяїн».

У 1901 році під час гастролей у Москві відвідує Л. М. Толстого, дарує йому свої твори.

З 1902 по 1904 роки написав драматичні твори: «Гандзя», «Суєта», «Житейське море».

У другій половині січня 1907 року в місті Умані востаннє виступає на сцені. Через тяжку хворобу змушений припинити роботу в театрі. У серпні їде лікуватись до Берліна.

2 вересня 1907 року Іван Карпенко-Карий помер у Берліні від раку селезінки. Його тіло перевезено в Україну і поховано поблизу хутора Надія на кладовищі села Карлюжино, поруч із могилою його батька.

На хуторі Надія 1969 року відкрито літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого.

2. Робота з аудіокнигою.

3. Літературний диктант за змістом комедії І. Карпенка – Карого « Мартин Боруля »

1.Справжнє ім.`я драматурга Івана Карпенка – Карого…
2. Назвати представників родини І. Карпенка – Карого, які належали до театру корифеїв.
3. Новий український театр започатковано виставою…
4. Жодного разу не з`являється на сцені дійова особа твору« Мартин Боруля»…
5. Репліка « Виграв чи програв, а грошики дай! Живи – не тужи! Все одно що лікар: чи вилічив, чи залічив – плати!» належить…
6. Репліка Мартина Борулі « Дорогою не балакай до мене, бо я тебе, капловуха собако, чисто всього обпатраю!» адресована…
7. Найбільшим комізмом сповнені діалоги між Мартином і…
8. Розташувати події у правильній послідовності: згода Борулі на шлюб Марисі з Миколою – викрадення коней в Омелька – приїзд на заручини Націєвського – звільнення Степана з роботи
9. Події у творі « Мартин Боруля» відбуваються протягом…
10. Кому належить репліка « Поросят тільки у ночвах патрають, а ти хочеш благородного чоловіка…»
11. Хто сказав: « Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном – це всяке знає!»
12. « Їздю на своїх конях по просителях: і коней годують, і мене годують, і фурмана годують, і платять!...» - казав…

18.02.21 4 кухар; пекар Українська мова

 Тема. Контрольна робота №3. Практична риторика Усний твір «Мозаїка української душі (миролюбність, сміливість, волелюбність, духовність, образність сприйняття, сентиментальність, сердечність, кмітливість, життєрадісність тощо)».

1. Опрацюйте матеріал.

 Недарма в цю назву внесене містке багатогранне визначення «мозаїка» як різнокольорові скельця, на яких зібрана була інформація, що розкриває таємниці української душі.

Розлога територія України, невимовна краса ландшафту, оксамитовість ласкавого клімату, сонячна насиченість, високе яскраво-блакитне небо, буяння зела і злаків, квіткових барв і пташиного співу, казкова плодючість найпотужніших чорноземів на планеті – це наша українська земля. Злиття людини з навколишньою розкішшю породило душевний світ українця з унікальною історичною долею, неповторними духовними якостями, прекрасною душею, особливим характером, у якого степова волелюбність і непокірливість поєднуються з європейською поміркованістю.

2. Складання усного твору «Мозаїка української душі (миролюбність, сміливість, волелюбність, духовність, образність сприйняття, сентиментальність, сердечність, кмітливість, життєрадісність тощо)».

                                    

18.02.21 96 група трактористів Українська література

 Тема. Поема «Мойсей» – один із вершинних творів І.Франка. Пролог до поеми – заповіт українському народові.

1. Історія написання твору

1904 рік… Подорожуючи Італією, Іван Франко захоплюється картинами Рафаеля, Леонардо да Вінчі, Ботічеллі, Рембрандта, проте найбільше його вразила скульптура Мойсея, створена на початку XVI ст. Мікеланджело Буонаротті. «Він довго вдивлявся в ту горду постать, в це розумне суворе лице, високе, натхненне чоло під кучерями волосся, що, немов два роги, стриміло вгору., — так згадує дочка Франка Ганна. — Тато з поїздки привіз альбоми з малюнками визначних малярів і інші пам’ятки, а також образ із статуї Мойсея. Цей образ зараз же повісив у себе в спальні над ліжком». А М. Коцюбинський, відвідавши І. Франка уже під час роботи над поемою, згадував: «У своїй убогій хатині сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті і писав поему «Мойсей».

2. Робота з аудіотвором.

3. Запитання для обговорення.

✵ Як характеризує євреїв автор? («кочовисько ледаче». «глупа отара». «напівсонні батьки». «сліпців покоління». «нетямучі раби».)

✵ Про що мріють? Що їх чекає? Що обіцяють Датан і Авірон?

✵ Як назвати євреїв, що піддалися на обіцянки Датана і Авірона — народ чи юрба? Чому?

✵ Чи спроможна юрба без поводиря будувати своє майбутнє?

✵ Чи може юрба піднятися до рівня пророків своїх?

✵ Чи відчуває юрба докори сумління? (Ні, тільки страх, бо колективних докорів сумління не буває.)

✵ Які дитячі ігри видаються батькам дивовижними? (Зводять піщані міста.)

✵ Чи вчив Мойсей дітей милосердя? Навести цитати.

✵ До чого прагне підготувати дітей? (Мойсей не скаламучує чисті дитячі душі повідомленням про безбожний вчинок їхніх батьків, однак тут виразно звучить застереження сучасникам і прийдешнім поколінням про те, що за злочини батьків розплачуватимуться діти: «… буде мстити Єгова на вас на правнуках ваших…».)

18.02.21 92 група електромонтерів Українська мова

 Тема. Етикетні жанри (привітання, вибачення).

1. Опрацювання таблиць. 

Законспектуйте у зошити визначення та зразки етикетних жанрів.

17-18.02.21 5 група кравців Українська мова

 Тема. Активні та пасивні дієприкметники.

1. Перегляд відеоуроку.

1.     2. Бесіда «Пазли» (запис у зошити)

Ø    Особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом? (дієприкметник)

Ø    На які питання відповідає дієприкметник? (Який? Яка? Яке? Які?)

Ø    Початковою формою дієприкметника є? (форма називного відмінка однини чоловічого роду)

Ø    Дієприкметник поєднує ознаки двох частин мови, яких? (дієслова та прикметника)

Ø    Якими членами речення виступає дієприкметник? (означення, присудок)

Ø    Дієприкметник із залежними від нього словами називають? (дієприкметниковий зворот)

3.     Розподільний диктант

Прочитайте подані речення. Знайдіть в них дієприкметники. Запишіть ці дієприкметники у дві колонки.

1) дієприкметники, що виражають ознаку за дією, яку виконує сам предмет; Пожовкле листя падає на землю.(А), 2) дієприкметники, що виражають ознаку за дією, яку виконує над ним інший предмет. прочитаний вірш (П)

1)    Із жалем за літом одірване листя летить.

2)    Майнула сойка вигнутим крилом.

3)    Гарячі, пожовклі від болю стелились листки восени. (Д.Павличко.)

4)    Вгорі цвіте блакить, усіяна хмарками. (В.Сосюра.)

5)    А дрімаючій смереці лісова пожежа сниться. (Д.Павличко.)

6)    Ти бачиш укриті снігами степи.

7)    Як звабливо малюється світанок в тумані над завмерлою рікою! (П.Воронько.)

17.02.21 5 кухар; пекар Українська література

 Тема. Поєднання в новелі «Момент» реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо).

1. Вправа «Коло думок».

✵ На вашу думку, яку користь більше приніс В. Винниченко — як політик чи як письменник?

✵ Як би, на вашу думку, склалася доля В. Винниченка, якби він не емігрував за кордон?

2. Запис у зошити.

Новелу «Момент». (1910 р.) літературознавці називають справжньою перлиною творчості Винниченка. Автор порушує в ній проблеми, які споконвіку хвилювали людей, зокрема й класиків літератури та їхніх героїв — шекспірівських Ромео і Джульєтту чи Івана та Марічку з повісті Коцюбинського. Це проблеми любові й щастя людини, миті як вічності тощо. Загалом, філософія пронизує наскрізь усю художню творчість Винниченка — і малу прозу, і романістику, і драматургію.

У новелі «Момент». автор поєднує реалістичне змалювання дійсності з філософським підтекстом про плинність життя, про щастя людини, про мить як часточку вічності.

У творі йдеться про такий відрізок часу, який, переживши раз, пам’ятатимеш усе життя. В. Винниченко, розповідаючи про спалах кохання в серці головного героя, акцентує увагу, на відміну від існуючої традиції опису любовних сцен, на зображенні почуттів і відчуттів, а зовнішні події стають лише тлом, на якому це кохання розквітає. По-новому зображує Винниченко і поведінку жінки в любовному тандемі: саме вона виступає ініціатором рішучого кроку — розриву. Такий стиль розповіді допомагає відчути те, що переживав головний герой, а екстремальність ситуації — момент на межі життя і смерті — сприйняття юнаком довкілля на емоційному рівні роблять читача ніби співучасником події. Пережитий момент любовної пригоди очищує героїв і збагачує їх новим духовним досвідом.

3. Прослуховування аудіозапису твору.

17.02.21 21 група кухарів Українська мова

 Тема. Поняття мовної стійкості. Джерела, що живлять мовну стійкість. 

1. Опрацювання теоретичного матеріалу(запис у зошити).

Мовна стійкість — намір та поведінка особистості чи групи людей спрямовані на послідовне, непохитне користування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мовними засобами, незалежно від мови співрозмовника.

2. Тренувальні вправи.

1)Скласти синонімічні ряди до слів хвилюватися та швидко.

 ПРИКЛАД. 

Іти – простувати, прямувати, мандрувати, топати, тупцяти, тупцювати, тупати; крокувати, ступати; шпацирувати, маршувати; цибати; дефілювати; юрмитися;валити; пливти, плинути; віятися; чимчикувати, полинути; теліпатися, телющитися; дріботіти; пертися, тарабанитися; вибиратися; виметнутися; вислизати; віддалятися; пробиватися, прослизати; прокрадатися; пірнати; пхатися; прибувати; приволікатися; прителіпатися; прибиватися; нагодитися; добиратися.

2) Доберіть кожен по 1 епітету до слова «мова».(рідна, материнська, державна і т.д.) і складіть речення.

17.02.21 93 група електромонтерів Українська література

 Тема.  Контрольна робота № 4 з теми "Модерна українська проза".

Варіант І

Рівень І. (0,5 б. за кожну правильну відповідь)

Виконайте тестові завдання

1.      Новела «Intermezzo» М. Коцюбинського присвячена

А «Тіням забутих предків»                        

Б «Цвітові яблуні»

В кононівським полям                               

Г Лесі Українці                    

2.      Українськими Ромео і Джульєттою називають героїв твору

А Івана і Марічку    

Б Палагну та Юру     

Б Івана й Химу                    

Г Химу і Юру

3.      У повісті «Тіні забутих предків» події розгортаються на

А Галичині               

Б Поділлі      

В Покутті                 

Г Буковині               

Д Гуцульщині

4.      З життям якої героїні порівнювала свій життєвий шлях Ольга Кобилянська («Valse melancolique»):

А Софія                                

Б Марта                                

В Ганна

 Г Ольга

5.      Тема твору («Impromptu phantasie»):

А Зображення тонкої пристрасної натури жінки

Б Заклик до боротьби за волю народу

В Любов до природи

Г Творчість і самовираження

6.      До кого з героїнь підходить характеристика: емоційна, нестримна, вибухова, непостійна («Valse melancolique»):

А Софія                                

Б Ганна                                 

В Марта

Рівень ІІ (3 б.)

Дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Охарактеризуйте образ ліричного героя з новели «Intermezzo».

2. Що нового принесла в літературу О. Кобилянська своєю новелою «Valse melancoligue»?

Рівень ІІІ (3 б.)

Напишіть лист до героя твору, який вас найбільше вразив.

17.02.21 93 група електромонтерів Українська мова

  Тема. Наголос. Основні правила наголошування слів. Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові.

1. Опрацювання таблиць.

2. Хвилинка-цікавинка

► Українській мові властиве варіантне наголошування слів. Записати подані слова з подвійним наголосом. Додати до них свої приклади, попрацювавши з орфоепічним словником.

Алфавíт — алфáвіт, веснянúй — весняний, доповідáч — доповíдач, завждú — зáвжди, дóговору — договóру, жáлібний — жалібнúй, мязовий — мязовúй, пéрвісний — первíсний, перестáрок — перéстарок, пóмилка — помúлка, простúй — прóстий, тáкож — такóж.

3. Вибірковий диктант.

З поданих слів випишіть ті, у яких наголошеним є другий склад. 

       Приморозок, тисовий, уподобання, щодобовий, щипці, слина, стрибати, ярмарковий, оптовий, оцет, шофер, каталог, порядковий, зозла, цінник, дециметр, бюллетень, читання, рукопис, курятина, донька, дочка, соломинка, вітчим.

4. Вибіркове письмо .

Перейдіть по ссилці https://ukr-mova.in.ua/library/nagolos/ та випишіть слова, у яких виникли труднощі у наголошуванні слів.

17.02.21 6 група кравців Українська література

 Тема. Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького, М.Кропивницького, Панаса Мирного та ін. Перші театральні трупи. Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її межами.

1. Тематичний словниковий диктант «Уникай повторів»(запис у зошити)

Театральна вистава: спектакль, лицедійство, видовище, дійство, прем’єра, інсценізація, інсценівка.

Історичні умови, у яких розвивається драматургія:

✵ Події суспільні та економічні, пов’язані зі скасуванням кріпацтва.

✵ «Мертвий антракт». початку 60-х рр. ХІХ ст.

✵ Відлига початку 70-х рр. ХІХ ст.

✵ Емський указ 1876 року.

Текст слайду переписати в зошити.

17.02.21 96 група трактрристів, 6 група кравців Українська мова

 Тема. Орфоепічна помилка. Орфоепічний словник.

1.Орфографічний практикум

► Згадати правила написання слів іншомовного походження. Записати подані слова відповідно до правопису запозичених слів і зрупувати їх за орфограмами.

Барел..єф, мадон..а, кар..єра, ін..овація, п..єдестал, новел..а, вар..єте, д..якон, С..мферополь, Мадр..д, Міс..ур.., грил..яж, н..юанс, Кал..кут..а, імб..р, р..шел..є, віл..а, л..брет..о, бурм..стер, міл..ярдер, пац..єнт, пан..о, В..єнам, в..н..єтка.

2. Опрацювання таблиці.

Наголос в українській мові

Вільний	Рухомий
Не закріплений за певним складом	Може переходити з одного складу на інший у межах одного слова
Хата, вода, морозиво	Сестри — сестри, школяр — школяра

Основний (головний)	Побічний (додатковий)
Наголос присутній у кожному повнозначному слові. Але службові слова найчастіше наголосів не мають	Можуть тати складні багатоскладові слова
Палітра, джерельце	Вічнозелений, високоорганізований

3. Дослідження-аналіз

► Повторити правила милозвучності (чергування у/в, і/й, з/зі/із). Записати текст, розкриваючи дужки. Пояснити свій вибір звукових варіантів слів.

Хлопець сидів, (обі,обій,об)нятий м’якою радістю: широкий світ клався йому (перед,переді,передо) очі. Здало (ся,сь) йому, що вийшло (із-за,з-за) хмари сонце, (і,й) він побачив себе загорненим (у,в) хмару (в)огненного світла. Озирнув (ся,сь), бо подумав, що жінки перестарали (ся,сь) там, на кухні, (і,й) запалили дім, але палала (в,у)же ціла (в)улиця і (в,вв,ув)есь краєвид (перед,переді,передо) очима. Тоді він зрозумів, що світло горить (у,в) ньому самому. Мозок його освітила миттєва блискавка — чудове сяйво (у,в)війшло (в,у) його душу, запліднивши навіки його життя. (В,у) серце (в,у)пала іскра блаженства, залишивши (в,у) ньому назавжди відчуття неба. Звів очі (й,і) пізнав раптом космос, повний нескінченного простору, густо заповнений круглими темними та ясними тілами. Погідний ритм (у,в)пізнав він (у,в) (в,у)сьому — там, (у,в) небі, (і,й) тут, на землі: рух планет, соку (і,й) крові, рух живих та мертвих тіл. Він збагнув раптом: не мертвий світ лежить навколо нього, а жива тремтлива матерія, що виповнює небо, землю (і,й) (в,у)се, Живу присутність він пізнав (у, в)сьому, і це наповнило його справжнім щастям. Зрозумів: (у,в)есь світ дивовижно (у,в)ладжено (і,й) (в,у)се діє співмірно до добра кожному, а основним принципом світу є все-таки любов (В. Шевчук).

16.02.21 5 кухар; пекар Українська мова

 Тема. Відмінкові закінчення іменників з конкретним та абстрактним значенням (терміна – терміну, феномена – феномену).

1. Словниковий диктант

Піваркуша, півроку, полумиска, прем’єр-міністра, напівпровідника, півзахисника, фотоелемента, радіоцентру, віце-президента, півлітра, півогірка, напівсну, напівфабрикату, пів-Криму.

2. Перегляд відеоролика «Відмінкові закінчення іменників".

3. Робота з теоретичним матеріалом.

► Прочитайте статтю Олександри Сербенської з посібника «Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити». Що нового ви дізналися?

НЕ ПЛУТАЙМО ЗАКІНЧЕНЬ -У(-Ю) ТА -А(-Я) В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ДРУГОЇ ВІДМІНИ

Запам’ятаймо: закінчення -а (-я) в родовому відмінку однини мають переважно іменники, коли вони позначають конкретні одиничні предмети, а також є назвами осіб, тварин: сторінка зошита, книжка брата, відповідь учня, нема коня. Назви явищ природи, установ, ігор, речовин, слова на позначення збірності, назви почуттів, учень та інших абстрактних понять мають закінчення -у (-ю): нема морозу, подуви вітру, коло цуму, студент університету, змагання з футболу, трохи цукру, кілограм меду, спалахи гніву, без болю, прихильник ідеалізму. Тому неправильно: коло гастронома, працівник факультета...

Російські відповідники в такій формі мають закінчення -а (-я). Отже, в українських іменниках чоловічого роду другої відміни в родовому однини кількісно переважають форми з -у (-ю).

Увага! Окремі українські слова залежно від значення можуть мати різне закінчення: не одержав листа й насипало жовтого листу; коло каменя росте береза й нема каменю на будову; книжка Івана Мороза й нема морозу; підійшов до телефонного апарата й органи державного апарату.

4. Вибірково-розподільна робота

► Подані географічні назви поставте у формі родового відмінка однини й запишіть до відповідної колонки таблиці.

-а (-я)	-у (-ю)	Паралельні закінчення (залежно від значення)

Арарат, Рейн, Бориспіль, Крим, Херсон, Париж, Парнас, Путивль, Вашингтон, Кавказ, Славутич, Байкал, Еверест, Інгул, Інгулець, Очаків, Донець, Дон, Люксембург.

5. Дослідження-моделювання

► Змоделюйте словосполучення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній відмінковій формі. Визначте, на які значення вказують закінчення іменників — власних назв у формі родового відмінка однини. Наведіть приклади іменників — власних назв, що у формі; родового відмінка однини мають паралельні закінчення. 

1. Студент (Оксфорд), мешканець (Оксфорд). 2. Столиця (Мозамбік), вулицями (Мозамбік). 3. На березі (Хорол), навчальні заклади (Хорол). 4. Центральними вулицями (Занзібар), курорти (Занзібар). 5. Довжина (Гудзон), символіка (Гудзон).

16.02.21 4 МСТУ Українська мова

 Тема.   Прості ускладнені речення.

1. Опрацювання таблиці.

-  Чим може ускладнюватися просте речення?

2. Перегляд відеоролику про просте ускладнене речення.

3. Робота з таблицею «Просте ускладнене речення»

Доповнити таблицю прикладами з довідки.

Просте ускладнене речення містить у собі:	Приклади
звертання
однорідні члени речення
відокремлені члени речення
вставні і вставлені слова, словосполучення й речення

 Довідка. Звідки ти взялася, Україно-ненько? (К. Крищенко). Повинна мати думати і дбати про всіх живих і мертвих на землі (М. Луків). Мабуть, людині не можна відриватися  від рідного берега (Ю. Мушкетик). По хвилях переливи червоні (од сонця) (А. Головко). Тихо-тихо стікає на землю зерно – перестиглі сльози степів (М. Стельмах). Луги, струшуючи срібну росу, розляглися співами своїх соловейків… (Панас Мирний).

4.   Диктант з коментуванням

Запишіть речення, з’ясуйте , чим вони ускладнені. Поясніть розділові знаки.

Тонкий лист, облітаючи з жовтих дерев, лягає на плечі. (О. Гончар). Я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Леся Українка). Отак бринить мені, поету, життя у пісні дорогій (А. Малишко). Ліси уступали місце гірським сіножатям, м’яким і повним (М. Коцюбинський). Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький). Незважаючи на погану погоду, біля під’їзду театру панувало пожвавлення (В. Собко). Там могили з буйним вітром в степу розмовляють, розмовляють сумуючи (Т. Шевченко). Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).