Тема. Світовий мотив
підкорення міста в романі В. Підмогильного «Місто». Зображення
«цілісної» людини: у єдності біологічного, духовного, соціального.
1. Опрацюйте теоретичний матеріал.
Роман «Місто» В. Підмогильного видавався у 1928, 1929 та 1930 (переклад російською мовою) роках. Офіційна критика оцінила його як твір «ідеологічно хибний», «ворожий пролетаріату», у якому село протиставляється місту. У тодішній прозі маргінальні проблеми розглядалися найчастіше одностайно, без психологічного заглиблення у взаємини міста й села. Саме Підмогильний пішов оригінальним шляхом, не злякався критики, а творив так, як підказувала совість. Життєпис та творчість автора як представника епохи «розстріляного відродження» варті великої уваги та поваги. Сам В. Підмогильний так пояснював свій задум: «Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити в міру змоги місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина критики закидає «хуторянську ворожість до міста», то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».
2. Створення паспорту твору (робота у зошитах)
Історія написання: завершений у 1927 році, публікація — 1929, м. Харків, 1930 року — виходить у російському перекладі, після масових репресій, під які потрапив і Підмогильний, був забороненим до 1989 року.
Оцінка критики: викликав значний інтерес у громадськості, одні критики захоплювалися, інші засуджували за те, що у романі не було змички міста і села, називали книгу антирадянською.
Жанр: перший урбаністичний роман, в якому на відміну від традиційної селянської тематики акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами.
Тема: розповідь про долю сільського юнака у великому місті.
Головна думка: заклик не втратити себе у вирі спокус та небезпек великого міста.
Композиція: використана персонажна розповідна стратегія, яка полягає в тому, що читач орієнтується на судження та оцінку героя. Розповідь ведеться від третьої особи, але читач сприймає світ очима Степана Радченка.
3. Робота з твором.
4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Складений конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Прочитайте текст, складіть алгоритм «Правила ведення суперечки». Складіть план до нього.
Мистецтво суперечки відомо здавна. Грецький філософ Зенон називав суперечку з метою переконання опонента тактикою розгорнутої долоні, а суперечку заради перемоги — тактикою стиснутого кулака.
Культура ведення суперечки виявляється в тому, щоб не вести полеміку з людиною, яка не компетентна у цьому питанні, і тоді, коли це недоцільно.
Сьогодні не доводиться встановлювати закони Всесвіту. Але суперечки повсякденно виникають і в XXI столітті. Дискусій неможливо уникнути, адже кожна людина на все має свою точку зору, іноді кардинально протилежну поглядам інших людей. А свої переконання треба відстоювати. Ось і народжуються суперечки.
Однак у сучасному цивілізованому світі пріоритети в мистецтві ведення спору трохи змінилися. Якщо в Античності мистецтво суперечки полягало в майстерності відстоювати власну точку зору, то сьогодні правила ведення спору спрямовані на те, щоб у полеміці не втратити істину і залишити стосунки сперечальників в межах пристойності.
Мистецтво вести суперечку ґрунтується на трьох простих правилах:
розпитувати свого опонента;
вести з ним бесіду;
уважно вислуховувати його докази.
Вступаючи в суперечку, людина повинна знати, що її переконання можуть бути помилковими. Тому важливіше не доводити свою правоту, а уважно вислуховувати й аналізувати докази опонента.
Якщо під час монологу Вашого співрозмовника він торкнувся питання, яке Вам необхідно уточнити, Ви можете перервати його промову, коротко перерахувати свої докази або попросити його дещо Вам пояснити. Після того, як Ви висловитесь, слід нагадати опоненту, про що він говорив до того, як Ви його перебили.
Мистецтво вести суперечку полягає також і в умінні вибирати правильний тон дискусії. Інтонація голосу під час полеміки може бути різною: рішучої, ніжною, впевненою, м’якою. Але при цьому вона не повинна ображати Вашого опонента, принижувати його.
Перед тим як вступити в суперечку, необхідно точно визначити тему полеміки, її сенс і мету. Якщо знехтувати цим правилом, Ви витратите час даремно. Перш ніж почати сперечатися, корисно буде уточнити поняття, про які буде вестися мова у полеміці. Дотримання цього правила дозволяє уникати безглуздих ситуацій, коли суперечка виникає через те, що двоє по-різному розуміють значення одного і того ж слова.
Необхідно також усвідомлювати, що суперечка — це спосіб пошуку істини, а не можливість виплеснути негативні емоції на свого супротивника. Тому Ви повинні чітко визначати для себе, з якими доказами суперника Ви згодні, з якими — ні, і які викликають у Вас сумнів.
Вести суперечку слід ввічливо і стримано. Це покаже, що Ви вихована людина. Крім того, обґрунтовувати свою точку зору переконливіше за допомогою знань і логіки, а не за допомогою жестикуляції і буйства емоцій.
Якщо в ході суперечки було доведено, що Ваша думка помилкова, Вам необхідно визнати свою поразку.
Якщо в ході полеміки була доведена слушність Вашої думки, Ви повинні поводитися гідно, не демонструвати гордість і радість перемоги. Не знижуйте самооцінку свого опонента і не змушуйте його злитися чи ображатися.
На закінчення полеміки підбийте підсумки та оголосіть висновки, до яких Ви дійшли разом.
2. Тест «Чи вмієте ви сперечатися?»
Чи часто Ви сперечаєтесь із друзями, знайомими? (Так — 2, ні — 0)
Чи буває так, що в суперечці Ви перестрибуєте з однієї теми на іншу? (Так -2, ні- 0).
Чи доводилося Вам піднімати голос у суперечці? (Так — 2, ні — 0).
Чи часто Ваші співбесідники йдуть ображеними? (Так — 2, ні — 0).
Чи легко Вам вдається підшукувати слова в гарячій суперечці? (Так — 2, ні — 0).
Чи буває так, що Ви сперечаєтеся про речі, у яких некомпетентні? (Так — 2, ні — 0).
Чи вважаєте Ви, що в суперечці обов’язково отримати перемогу? (Так- 2, ні — 0).
Чи буває так, що в суперечці Ви переходите «на особистість»? (Так — 2, ні — 0).
Чи будете Ви доводити тезу, яку неможливо довести (наприклад, який фрукт смачніший)? (Так — 2, ні — 0).
Перед Вами — явно збуджена людина, яка несе нісенітниці. Чи вступите Ви з нею в суперечку? (Так — 2, ні — 0).
Чи видозмінюєте Ви свою поведінку в суперечці у зв’язку з тією чи тією реакцією свідків суперечки? (Так — 0, ні — 1).
Чи буває так, що в кінці суперечки Ви не можете пригадати, через що вона почалася? (Так — 2, ні — 0).
Чи перебиваєте Ви свого співбесідника в суперечці? (Так — 2, ні — 0).
Чи виражаєте Ви свою згоду зі співбесідником в категоричній формі? (Так — 2, ні — 0).
Чи кажуть Вам «з тобою говорити даремно», «тебе не перепреш», «з тобою важко говорити» і т. д.? (Так — 2, ні — 0).
Чи буває, що Ви, не погоджуючись із якимись доводами опонента, перестаєте його слухати і починаєте підшукувати заперечення? (Так — 2, ні — 0).
Чи було таке, що Ви відчували почуття ніяковості за людину, яка програла в суперечці, свідком якої Ви стали? (Так — 0, ні — 2).
Якщо Ви відчули в суперечці, що Ви не праві, чи можете Ви визнати це? (Так — 0, ні — 2).
Тема явно не варта суперечки, але Вас провокують прийняти в ній участь. Чи будете Ви сперечатися? (Так — 2, ні — 0).
Чи вступаєте Ви в суперечки з незнайомими людьми на вулиці, у транспорті, магазині? (Так — 2, ні — 0).
Результат (свій результат запишіть у зошити)
Менше 8 балів. Ви прагнете уникати суперечок, а якщо все ж таки доводиться відстоювати свої погляди, то робите це спокійно, не ображаючи співбесідника. Ви — коректний та приємний співбесідник.
9-12 балів. Ви не ухиляєтеся від суперечок, але прагнете сперечатися за принциповими питаннями, оскільки не завжди контролюєте свою мову та поведінку. Потім нерідко каєтеся у своїх репліках… Витриманості та коректності в полеміці Вам не вистачає.
30-38 балів. Ви постійно вступаєте в суперечки, не відрізняючи головного від другорядного. Вас не хвилює істина, Ваша мета — отримати в суперечці перемогу, довести, що саме Ваші погляди правильні. Ви — небажаний опонент для більшості людей. Потрібно менше сперечатися.
3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Складений конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Тема. Життя і творчість В. Стефаника. Новаторство письменника. «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості.
1. Опрацювання матеріалу "Причини еміграції українців".
Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Вони були аграрними з незначним нагромадженням капіталу. Промисловість, торгівля виявилися слабо розвиненими. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої метрополії — Австро-Угорщини. У цей час ще більше посилилося панування іноземного капіталу, яке стало гальмом розвитку промисловості. Поглибилося розшарування селянства, 5 % становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їхні землю. Малоземельні селяни орендували землю в багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу в містах, вирушали на заробітки до Чехії, Угорщини чи взагалі за межі Австро-Угорщини.
Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах Франції, Бельгії. На початку ХХ століття почалася еміграція українського населення до Америки. Причинами такого явища стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще в 70-х роках ХІХ століття. На кінець ХІХ століття українська громада в США нараховувала 200 тисяч чоловік, українська громада Канади — 24 тисячі. Упродовж 1890-1910 рр. тільки з Галичини виїхало 300 тисяч українців. Упродовж уроку будемо розглядати головну проблему, порушену в новелі «Камінний хрест», — еміграції селян, вічну проблему екології буття. Кожен у цьому житті несе свій хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого життя нести хрест вселюдської муки. Стефаників хрест аж почорнів з розлуки, бо пустив він свою душу в душу народу.
2. Історія написання твору «Камінний хрест»
Новела «Камінний хрест» була написана в лютому 1899 року. Цей твір дуже любив сам письменник і через 36 років у листі до онука Стефана Дідуха писав: «Зараз по їх від’їзді я написав новий «Камінний хрест», де є дослівні думки. Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він же, Ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив…» Письменник змінив ім’я селянина Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом безплідного піщаного горба. В основу новели покладено справжній факт. Стефан Дідух, односелець письменника (у новелі — Іван), емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові.
У цей період народилося дуже багато народних емігрантських пісень, коломийок, у яких оспівується доля емігрантів — важка праця, тяжкі умови, безправність. У деяких піснях у сатиричному плані говориться про «райське» життя емігрантів і бажання якнайшвидше повернутися додому.
3. Робота з таблицею «Символи твору»
Символ
Його потрактування
Камінний хрест
Пам’ятник усім емігрантам, які покинули рідний край у пошуках кращої соціально-економічної долі, батьківщини, тяжкої праці, терпіння народу, що хилиться під кам’яною вагою, гніту, але не падає, пам’ять про І. Дідуха, безвихідь, титанічна марна праця, частка героя, відчай, печаль., поховання людини заживо, долі, крові й поту
Дідух
Хліб, сніп, основа життя, українство, поминання померлих, символ урожаю
Горб
Тяжка праця, безвихідь, рідна земля, пам’ять
Чужина
Смерть, еміграція
Журавель
Туга за рідним краєм, надія, українство
4. Бесіда за змістом твору
1. Чому письменник зображує паралельно коня й Івана?
2. Чому Дідуха звали в селі Переломаним?
3. Що ви дізналися про минуле Івана?
4. Чому не кидав того «тяжкого» горба, який забирав усі його сили?
5. Як уплинули на Івана рекрутчина, смерть батьків і розорене господарство? Чи можемо сказати, що Дідух був сильною особистістю?
6. Чому Іван «спросив ціле село» ? Які почуття переповнюють селянина?
7. Що стало причиною еміграції Дідуха та його земляків? Чи вірить він, що на чужині знайде щастя?
8. Чим для Івана Дідуха є розлука з рідною землею? Які слова передають трагізм становища?
9. Що переважило в Іванові — любов до рідного краю чи любов до дітей? Чи можемо за це осуджувати Дідуха?
10. За що люди шанують Івана?
11. Чому горб, на якому «вік свій збув», такий дорогий селянинові?
Тема. Ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини. ВЧ №1. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» .
1. Завдання.
На думку деяких літературознавців, жіночі образи можна поділити на такі групи
1. образи, які є уособленням страдницького життя
2. образи, які є уособленням щирості, доброти
3. образ - уособлення соціального зла.
- Скажіть, кого з героїв, на вашу думку, треба розмістити в центрі і чому?
(Звичайно, Чіпку, їх об’єднує насамперед те, що вони оточують центрального персонажа твору. І якщо в душі цього складного, неоднозначного й непересічного героя постійно точиться боротьба добра зі злом, то жінки в його житті незмінно символізують добро.)
- образи Мотрі, Оришки - уособлення страдницького життя.
- образи Галі та Христі - уособлення щирості, доброти.
- образ Явдохи - уособлення соціального зла.
Виразне читання уривку з романуПанаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
2. Перегляд відеоролику про просте ускладнене речення.
3. Робота з таблицею «Просте ускладненеречення»
Доповнити таблицю прикладами з довідки.
Просте ускладнене речення містить у собі:
Приклади
звертання
однорідні члени речення
відокремлені члени речення
вставні і вставлені слова, словосполучення й
речення
Довідка. Звідки ти взялася, Україно-ненько? (К. Крищенко). Повинна мати думати і дбати про всіх живих і мертвих на землі (М. Луків). Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушкетик). По хвилях переливи червоні (од сонця) (А. Головко). Тихо-тихо стікає на землю зерно – перестиглі сльози степів (М. Стельмах). Луги, струшуючи срібну росу, розляглися співами своїх соловейків… (ПанасМирний).
4. Диктант з коментуванням
Запишіть речення, з’ясуйте , чим вони ускладнені. Поясніть розділові знаки.
Тонкий лист, облітаючи з жовтих дерев, лягає на плечі. (О. Гончар). Я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Леся Українка). Отак бринить мені, поету, життя у пісні дорогій (А. Малишко). Ліси уступали місце гірським сіножатям, м’яким і повним (М. Коцюбинський). Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький). Незважаючи на погану погоду, біля під’їзду театру панувало пожвавлення (В. Собко). Там могили з буйним вітром в степу розмовляють, розмовляють сумуючи (Т. Шевченко). Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).
5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Відновітьдеформований зміст виловлювання, уставивши в
нього найбільш вдалі вставні конструкції з дужок. Поясніть свій вибір.
1.
Учених дуже цікавить, чому немає гранітної оболонки на дні океанів.
2.
(Може, можливо, мабуть) вона була розірвана у ті часи, коли величезний
праматерик, з якого утворилися всі сучасні материки, розповзався по поверхні
Землі.
3. А
(може, можливо, мабуть), (як уважають деякі дослідники, на думку деяких
дослідників, як думають деякі дослідники, як здається деяким дослідникам),
якимсь небесним тілом, силами тяжіння від Землі було відірвано чималий шмат її
поверхні й з нього утворився супутник Землі Місяць?
4.
(Може, можливо, мабуть), були й інші якісь
причини. (Так чи інакше,інакше
кажучи, іншими словами), гранітної оболонки на дні океанів немає.
5. Тут
лежать, (може,
можливо, мабуть),
базальти.
4. Лінгвістичне
дослідження
Прочитайте подані речення. Поміркуйте, у яких із них
виділені слова є вставними, а в яких – членами речення. Визначте їх синтаксичну
функцію. Поставте потрібні розділові знаки й обґрунтуйте їх.
1. Пісня
здавалось бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 2. Веселеє колись село чомусь
тепер мені старому
здавалось темним і
німим (Т. Шевченко). 3. Не все
іще було, що може бути (І. Франко). 4. Може пісня хліб благословляє, може в
пісню йде від хліба сила (М. Нагнибіда). 5. Не вистою здається вже не вистою (В.Забаштанський).
6. Гарячому мисливцю і пень лисом здається (Нар. творчість).
5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
► Користуючись словником іншомовних слів (https://www.jnsm.com.ua/sis/index.shtml), з’ясуйте значення поданих слів(письмово).З’ясуйте вимову і правопис запозичених слів.
Тема. Провідна роль поезії у 1920-ті роки. Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета, трагізм його долі.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу "Провідна роль поезії у 20-ті роки XX ст".
Коротко законспектуйте прочитане.
У 20-х — на початку 30-х рр. XX ст. активно розвивається література.
У розвитку мистецтва цієї доби поєднувалися традиції дожовтневого часу та досвід молодих культурних сил, покликаних до життя революцією. Про бурхливий розвиток літератури цієї доби свідчить утворення різноманітних творчих угруповань («Плуг», «Гарт», «Ланка», ВАПЛІТЕ, «Молодняк», «Аспанфут», «Нова ґенерація» тощо). У цей час молоді українські письменники часто відмовляються від традицій класичної літератури та орієнтуються на літературне життя Західної Європи.
У літературі 20-х рр. XX ст. сформувалася яскрава революційно-романтична течія (П. Тичина, В. Сосюра, В. Чумак, В. Еллан).
У другій половині 20-х рр. XX ст. помітне місце займала ВУСПП (1927-1932) — спілка, яка ставила за мету об’єднати всіх художників слова, що прагнули до створення єдиної інтернаціональної пролетарської літератури.
Керівники ВУСПП висунули гасло «союзник або ворог», виявляли нетерпимість до тих письменників, що не належали до організації (Остап Вишня, М. Куліш, Ю. Смолич, О. Копиленко, Є. Плужник, Ю. Яновський).
Група київських неокласиків (М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Рильський) прагнули засвоїти досвід класичної світової літератури. Чимало митців тяжіли до різних проявів модернізму.
Існували літературні угруповання, які тяжіли до модернізму в різних виявах: «Аспанфут», «Авангард», «Ланка», «Марс». У 20-х роках ще була певна можливість розвиватися напрямам, започаткованим ще на початку XX ст. Символізм, характерний для творів молодого П. Тичини, продовжував розвиватися. Його представники згрупувалися довкола журналу «Музагет» (Д. Загул, О. Слісаренко, В. Кобилянський та ін.). Символізм — нетривалий період в історії нашої літератури, бо його представники відходили до інших течій — футуризму, революційно-романтичного напряму.
Виникнувши на початку століття в Італії, футуризм поширився в Україні (спілка «Аспанфут»). Представником цього напряму був М. Семенко, який шукав нові словесні форми для вираження динаміки життя, змін, що відбувалися дуже бурхливо («Весна», «Степ»). Група «Авангард» тяжіла до конструктивізму.
У перше десятиліття після революції особливо бурхливо розвивається поезія.
Найзначніші постаті серед поетів: В. Чумак (1900-1919), В. Еллан (1894-1925), П. Тичина (1891-1967), В. Сосюра (18981965), М. Рильський (1895-1964), поети-неокласики.
Єдина збірка В. Чумака «Заспів», у якій він оспівує революцію, вийшла після смерті автора.
В. Еллан-Блакитний — один із зачинателів української радянської поезії. Редактор журналів «Шляхи мистецтва», «Червоний перець». Його перша поетична книга — «Удари молота і серця» — зобразила грандіозний розмах революційного поступу і перші кроки будівництва соціалістичного суспільства.
В. Сосюру називають найтоншим ліриком української поезії. Він автор десятків поем, кількох десятків збірок поезій, автобіографічного роману «Третя рота».
Євген Плужник (1898-1938) — видатний поет і прозаїк, автор збірок «Дні» (1926) і «Рання осінь» (1927), роману «Недуга».
Творчість М. Бажана (1904-1983), що спершу тяжів до футуризму, характеризується філософською глибиною, епічністю, громадянським пафосом («Руро-марш», «Протигаз», «Будівлі»).
Тривалий час широкому загалові невідомі були твори західноукраїнського поета і прозаїка Б. Лепкого (1872-1941). Він автор циклу романів про І. Мазепу, відомої в усьому світі пісні «Чуєш, брате мій».
Відомими поетами у Західній Україні у 20-х рр. XX століття були Б.-І. Антонич («Привітання життя»), О. Ольжич, С. Городин- ський («Барви і лінії») та інші. Деякі західноукраїнські письменники (Я. Галан, П. Козланюк, С. Тудор, О. Гаврилюк) з симпатією ставилися до подій, що відбувалися в Радянській Україні й орієнтувалися на письменників революційно-романтичного напряму.
У 20-х рр. активізувався розвиток прози. У великих епічних творах письменники-реалісти намагалися осмислити і узагальнити події, що відбувалися, зміни в суспільно-політичному житті народу та його побуті (Ю. Яновський («Майстер корабля»), П. Панч («Голубі ешелони»), І. Ле («Роман міжгір’я»), А. Головко («Бур’ян»).
Серед блискучої плеяди українських письменників початку XX століття — В. Винниченко (1880-1951). Він — один із най- видатніших діячів українського національно-державного відродження (оповідання «Краса і сила», «Малорос-європеєць», «Федько-халамидник», «Голота», «Зіна», «Кумедія з Костем»; романи «Сонячна машина», «Заповіт батьків», «Записки Кирпатого Мефістофеля», «Чесність з собою»; драми «Пророк», «Щаблі життя», «Дисгармонія»).
Для творів Григорія Косинка (1899-1934) — одного з фундаторів української прози — характерна імпресіоністична лаконічність і реалістична місткість авторського письма, ліричність, психологізм (збірки новел і оповідань «На золотих богів», «Мати», «В житах», «Політика»).
За високу письменницьку майстерність проти «масовізму» виступили члени ВАПЛІТЕ (організація, що виникла в Харкові в кінці 1925 р.). До неї увійшли колишні члени «Гарту», дехто з «Плугу» і «Жовтня». Організацію очолювали М. Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній, згодом М. Куліш і Г. Епік.
20-ті роки XX ст. — це час гострих дискусій про шляхи і принципи побудови соціалістичної України та її культури, час, коли, здавалося, реалізуються найпрекрасніші сподівання народу, і час особистих трагедій найбільш талановитих представників творчої інтелігенції, яка під тиском сталінського диктату, розчарувалася в ідеалах соціалізму і шукала можливості виходу України на шляхи демократичного розвитку.
2. Переглід відеоролику.
Перегляньте відеофрагмент, який розширить ваші знання про основні стильові напрями літератури початку 20 ст.
3. Опрацювання слайдів, складання хронологічної таблиці життєвого і творчого шляху П.Тичини.
4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Тема. Умовність фабули, зміщення часопростору в романі Ю. Яновського «Майстер корабля». Неоромантичні герої То-Ма-Кі, Режисер, Таях, Сев та їхні прототипи. Образи Міста і Моря. ТЛ: художній час і простір, умовність зображення.
1. Робота над змістом роману
Складання таблиці: «Герої роману та їх прототипи» (запис у зошити)
Герой
Прототип
То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно)
Юрій Яновський
Художник Сев
Олександр Довженко
Професор
Художник Василь Кричевський
Балерина Тайях
Актриса Іта Пензо
Директор
Матрос Павло Нечеса
Матрос Богдан
Григорій Гричер, український кінорежисер
«Майстер корабля» – український модерністичний роман нового типу, про що постійно наголошував Ю.Яновський. Герої роману є пристрасними натурами, які прагнуть до нових висот творчої праці, вносять дух неспокою, оптимізму, пориваються, як і митець твору, до нових творчих звершень. А біографічні алюзії, художньо осмислені наратором, у творі підкреслюють романтичність образів, збагачують художню картину твору, надаючи їй екзотичності, життєствердності.
2. Тест для перевірки засвоєння тексту роману «Майстер корабля»
1 Про кого йдеться: «почав фантазувати про далекі острови, про голих чорних королів і високі зелені пальми, що ревуть і гойдаються від шторму на піщаному березі.»
А. Сем
Б ТО-МА-КІ
В. Професор
Г. Редактор
2. Кого стосуються слова: «полетів у воду і, не вміючи плавати, стояв по пояс у воді і чекав, доки щогла наблизиться до нього.»
А. Сем
Б ТО-МА-КІ
В. Професор
Г. Редактор
3 Вставте потрібне слово: «Я потрусив ________, перепрошаючи його за кощунство, і нічого не почув у нього всередині»
А копілку
Б божка
В коробку
Т дзвінка
4. Продовжіть речення: «Бриг спущено на воду. На ньому я та _____»
А Андрій
Б Денис
В Богдан
Т Максим
5. До берега якого острова приїхали герої твору того разу на вечір
А. Пао
Б. Кіпр
В. Гренландія
Г. Огайо
6. Що страшніше на кораблі?
А. шторм
Б. тайфун
В. вогонь
Г. чума
7. Майстер корабля починається словами
А Сиве волосся до чогось зобов’язує
Б. Сьогодні я бачив нашу надзвичайну «Білу Пустелю»
В.Бриг спущено на воду.
Г. Наші кроки в кіно були спробами дитини.
8. за епіграф до роману взято цитати письменників ОКРІМ
А. Гоголя
Б. Гете
В. Горація
Г. Гюго
9. Роман «Майстер корабля» поділяється на
А 20 частин
Б. 19 частин
В 17 частин
Г 18 частин
10 Яке місто відображено в образі Міста
А. Київ
Б.Херсон
В. Миколаїв
Г. Одеса
11.Роман «Майстер корабля» має ознаки
А. Пригодницького
Б. Фантастичного
В. Мариністичного
Г. Мелодраматичного
12. Корабель в творі символізує
А. державу
Б. всесвіт
В. багатство
Г. «веселий народ»
3. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
