Тема. Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша. Проблема готовності українського суспільства бути українським у сатиричній комедії «Мина Мазайло». ТЛ: сатирична комедія
1. Ознайомлювальне читання.
Друга половина 20-х років була
сповнена різних політичних подій, щоб не
двозначно охарактеризувати історичний відрізок часу, який відображено у п’єсі
Куліша «Мина Мазайло» давайте звернемося до мови документів: В. Чубарь у квітні
1926 року на сесії ЦВК СРСР сказав: «Я заявляю со всей ответственностью, что у
нас русский язык так же общепринят, как и украинский, но надо добиться того, чтобы, когда в учреждение
приходит крестьянин, знающий родной язык, ему ответили на том языке, который он понимает…»
Наче б то досить гуманна
ідея, проте з самого початку визначено, що українська мова – це мова
селян. Також чітко окреслено завдання: примусити службовців вчити мову. А у що
вилилась «українізація» ми дізнаємося з п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло». Свою комедію М.Куліш писав на живому
матеріалі, який давав процес українізації, запроваджуваної
у 20-х роках ,
Цей герой не літературний привид ,
а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста.
Дружина М.Куліша зазначає що ще працюючи над
своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там
прочитав список змінених прізвищ. Між іншим там було
прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив
вставити цей епізод у п’єсу.»
Мина, тьотя Мотя, Баранова-Козино мали й інших прототипів ,
які належали до найвищих московських та харківських елітних верств.
3.Робота з таблицею «Готовність українського суспільства бути українським за п’єсою «Мина Мазайло» »
Герой твору |
Цитата з тексту |
Готовий |
Неготовий |
Висновок |
|
|
|
|
|
Висновок: Специфіка
п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони
ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури
свого народу.
Мина Мазайло – малорос - кар’єрист. Мина, сам того не підозрюючи, продемонстрував три
типи чиновників, показавши, що жоден з них не готовий до українізації.
Мазайлиха і Рина – інтриганки, які вважають
українізацію непотрібною. Проблеми вирішують чужими руками.
Мокій закоханий лише у мову, тому
українізація поверхова. Захоплення
українською мовою робить Мокія відірваним від життя. Він ніби не живе , а
грається в життя. Такий патріотизм не витримає випробування.
Дядько Тарас
– анахронічний націоналіст
Тьотя Мотя
із Курська має великодержавницькі погляди зрусифікованої людини.
Друзі-комсомольці мають взагалі свою теорію, що скоро прізвищ
не буде, а лише нумери.
Немає коментарів:
Дописати коментар