Тема. Жанрово-стильове розмаїття прози. Микола Хвильовий, життєвий і творчий шлях письменника.
1. Ознайомлювальне читання.
20-30-ті роки XX ст. насичені багатьма доленосними історичними подіями; стали природною межею нової та новітньої літератури; українські митці активно шукали свої шляхи в літературі; розпочався поділ на «своїх» і «чужих»; тоталітарний режим набирав обертів: влада все жорсткіше втручалася в мистецький процес і намагалася його контролювати.
Однією з найтрагічніших постатей в історії української літератури 20-х років XX ст. був і Микола Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов). Як митець, що прагнув віднайти нове слово і нову ідею суспільного розвитку України, він намагався поєднати ілюзію комуністичної перебудови світу з національним відродженням духовності рідного народу і тому опинився в самому центрі літературних та політичних дискусій свого часу. Більше п'ятдесяти років його ім'я називалося серед найзапекліших ворогів народу. Заідеологізована наука на догоду офіційним керманичам і тоталітарним вождям лила на нього бруд тільки тому, що він «безумно любив Україну», прагнув вивести нашу державу на великий історичний шлях, зруйнувати рабську психологію, розбудити українську інтелігенцію від дрімоти та поставити її попереду нації, аби не брела вона манівцями, сліпо ступаючи за сумнівними і недостойним поводирями. Шалений шквал сталінських репресій змусив його накласти на себе руки, що сприймалось як протест проти сваволі властей і органічно доповнювало кривавий список їхніх жертв. За словами І. Драча, «… він свято вірив у можливість рідкісного шлюбу, у можливість неймовірного єднання. Він вірив, що вільна, незалежна, суверенна держава Україна, яку він виборював усією суттю, усім життям, може бути пошлюблена з червоним, справжнім, справді ленінським комунізмом».
2. Складання хронологічної таблиці "Микола Хвильовий, життєвий і творчий шлях письменника".
| Дата | Подія |
|---|---|
| 13 грудня 1893 | Народився Микола Григорович Фітільов в селищі Тростянець на Харківщині (нині райцентр Сумської області) в родині вчителів. Закінчив Богодухівську гімназію. |
| 1914-1917 | Брав участь у Першій світовій та громадянській війнах. |
| 1919 | Вступив до КП(б)У. Одружується з учителькою Катериною Гащенко. Будучи комуністом, рішуче відмовився вінчатися, чим викликав велике невдоволення матері дружини. |
| 1920-ті | Повністю підтримує і впроваджує в життя політику «українізації». У своїх памфлетах виступав проти русифікаційного і «просвітянського» векторів розвитку української радянської культури під гаслами: «Геть від Москви!», «Україна або Малоросія?», «Орієнтація на психологічну Європу». |
| 1921 | Залишає в Богодухові дружину та маленьку доньку і їде до Харкова і того ж року почав друкуватися. Збірка М. Хвильового — «Молодість». |
| 1922 | Збірка «Досвітні симфонії», поема «В електричний вік». |
| 1923 | Активно заявив про себе, як один з організаторів літературно-художнього життя, член-засновник багатьох тогочасних літературних організацій — «Гарт».Збірка його прозових творів «Сині етюди». |
| 1924 | Психологічна новела «Я (Романтика)».Поетична збірка «Осінь». |
| 1925 | Один з організаторів «ВАПЛІТЕ». |
| 1925–1928 | Цикли памфлетів М. Хвильового «Камо грядеши?», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», полемічний трактат «Україна чи Малоросія?» сконденсували в собі все багатоманіття думок та ідейно-естетичних шукань періоду літературної дискусії в Україні. Ці публіцистичні твори (а також його роман «Вальдшнепи») викликали гостру реакцію вульгарно-соціологічної критики та партійних ортодоксів. |
| 1927 | Працівники ГПУ УСРР заводять справу-формуляр С-183, починається стеження за діяльністю Хвильового. |
| Груднь 1927 — березнь 1928 | Перебував у Берліні та Відні. |
| Січень 1928 | Перед поверненням в Україну, у листі до газети «Комуніст» засудив своє гасло «Геть від Москви!». Однак його покаяння було вимушеним і нещирим. |
| 1928–1930 | Створив журнал «Літературний ярмарок». |
| 1930–1931 | Заснував журнал «Пролітфронт». |
| 13 травня 1933 | На знак протесту проти голодомору 1932—33 та арешту свого приятеля Михайла Ялового (став початком нової хвилі масових репресій проти української творчої інтелігенції) у Харкові покінчив життя самогубством. Смерть Хвильового стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920—30-х. Твори та ім’я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні. |
3. Складання психологічного портрета письменника
Немає коментарів:
Дописати коментар