Тема. Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша. Проблема готовності українського суспільства бути українським у сатиричній комедії «Мина Мазайло». ТЛ: сатирична комедія
1. Ознайомлювальне читання.
Друга половина 20-х років була сповнена різних політичних подій, щоб не двозначно охарактеризувати історичний відрізок часу, який відображено у п’єсі Куліша «Мина Мазайло» давайте звернемося до мови документів: В. Чубарь у квітні 1926 року на сесії ЦВК СРСР сказав: «Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язык так же общепринят, как и украинский, но надо добиться того, чтобы, когда в учреждение приходит крестьянин, знающий родной язык, ему ответили на том языке, который он понимает…»
Наче б то досить гуманна ідея, проте з самого початку визначено, що українська мова – це мова селян. Також чітко окреслено завдання: примусити службовців вчити мову. А у що вилилась «українізація» ми дізнаємося з п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло». Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі, який давав процес українізації, запроваджуваної у 20-х роках ,
Цей герой не літературний привид , а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста.
Дружина М.Куліша зазначає що ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншим там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу.»
Мина, тьотя Мотя, Баранова-Козино мали й інших прототипів , які належали до найвищих московських та харківських елітних верств.
3.Робота з таблицею «Готовність українського суспільства бути українським за п’єсою «Мина Мазайло» »
Герой твору | Цитата з тексту | Готовий | Неготовий | Висновок |
|
|
|
|
|
Висновок: Специфіка п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури свого народу.
Мина Мазайло – малорос - кар’єрист. Мина, сам того не підозрюючи, продемонстрував три типи чиновників, показавши, що жоден з них не готовий до українізації.
Мазайлиха і Рина – інтриганки, які вважають українізацію непотрібною. Проблеми вирішують чужими руками.
Мокій закоханий лише у мову, тому українізація поверхова. Захоплення українською мовою робить Мокія відірваним від життя. Він ніби не живе , а грається в життя. Такий патріотизм не витримає випробування.
Дядько Тарас – анахронічний націоналіст
Тьотя Мотя із Курська має великодержавницькі погляди зрусифікованої людини.
Друзі-комсомольці мають взагалі свою теорію, що скоро прізвищ не буде, а лише нумери.
Немає коментарів:
Дописати коментар