Тема. М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»).
1. Опрацювання матеріалу "Життя і творчість М. Вороного".
Дитинство, роки навчання.
Микола Кіндратович Вороний (псевдоніми Арлекін, Віщий Олег, Кіндратович, Микольчик) — український поет, письменник, перекладач, режисер, актор, театрознавець, громадсько-політичний діяч, історик і публіцист.
Народився 6 грудня 1871 року на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська обл.) у родині ремісника, де зберігалися давні українські традиції. Мати прищепила малому Миколці палку любов до українських пісень, казок, легенд і звичаїв.
Батько Кіндрат Вороний походив з кріпаків, мати — Одарка Колачинська з роду освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П. Колачинського. Коли малому було півроку, сім’я переїхала до Харкова.
Там навчався спочатку в початковій школі, потім у Харківському реальному училищі, пізніше — в Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів. Пізніше продовжує навчатися у Віденському і Львівському університетах.
У період навчання у Львівському університеті знайомиться з Франком. Допомагав йому у виданні газет «Громадський голос». і «Радикал».
Літературна та театральна діяльність.
Працює бібліотекарем і коректором Наукового товариства «Руська бесіда». у редакції журналу «Житє і слово». З 1897 року — актор труп М. Кропивницького, П. Саксанського та інших. Сцену залишає 1901 року і працює в установах Єкатеринограда, Харкова, Одеси, Чернігова. З 1910 р. оселяється в Києві, працює в театрі М. Садовського, викладає в театральній школі. Восени 1917 р. стає директором Українського національного театру. 1920 року емігрує до Варшави і видає збірку «За Україну». (1921 р). 1926 року повертається до України та веде педагогічну і театральну діяльність. Перший вірш «Не журися, дівчино». був надрукований 1893 року, але поетичні твори писав ще навчаючись у Харківському реальному училищі.
Останні роки життя.
На початку 30-х років митця засудили, вирок — трирічне заслання до Казахстану. Вирок було замінено забороною проживати в Україні. Син Марко прагнув добитися помилування, але його звинуватили в націоналізмі, заарештували й відправили на Соловки.
Вивчення архівів КДБ дозволило документально точно визначити, що Микола Вороний проходив по груповій справі з традиційним для того часу формуванням «за участь у контрреволюційній військово-повстанській організації». Репресований у 1934 р. Розстріляний 7 червня 1938 року. Архів Вороного зберігається в інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. Реабілітовано посмертно у 1957 р.
Основні мотиви лірики Миколи Вороного.
1. Роль поета і поезії в суспільному житті («Іванові Франкові». «До моря». «Пам’яті М. Лисенка». «Івану Котляревському»..
2. Патріотичні мотиви, Любов до України («За Україну». «Краю мій рідний». «Євшан-зілля». «Україно! Мамо люба!..». «Молодий патріот». «О рідна земле, люба моя нене!»..
3. Віра в український народ, сподівання на краще майбутнє («Коли ти любиш рідний край…». «Гей, хто має міць». та інші).
4. Інтимна лірика («На скелі». «Ні, не забув». «Нічого, нічого». «Нехай і так». «Ти не любиш мене…». «Чи зумієш?». «Ти не моя…». «Зрада». та інші).
5. Пейзажна лірика («Блакитна панна». «На озері». «Краса». «Зоряне небо». «До моря». та інші).
6. Урбаністичні мотиви («Співи старого міста»..)
2. Робота над твором «Блакитна панна».
Під впливом Європейського символізму розвинулася модерна українська поезія початку XX ст. елементи й впливи символізму помітні й у творчості М. Вороного. Творчість М. Вороного — це перша декларація ідей і форм українського символізму Іван Лучук: «Перший правдивий модерніст української поезії… Мав сміливість понад усе цінувати красу, прагнув облагороднювати марудну дійсність. Володів екстраординарним відчуттям слова…». Він одним з перших в українській літературі звернувся до складного явища європейського модернізму та французького символізму. «Блакитна панна». (1912) — зразок поезії символізму, який відкриває цикл поезій «Гротеск».
Прослуховування аудіозапису "Блакитна панна".
Словникова робота.
Арабески — складний орнамент з геометричних фігур і рослинних мотивів.
Фрески — живопис на вологій штукатурці, одна з технік настінного малярства.
Гротеск — художня образність, яка ґрунтується на поєднанні фантастичного і реального, трагічного і комічного, прекрасного і потворного.
Осанна — святковий молитовний вигук.
Блават — волошка.
Немає коментарів:
Дописати коментар