Тема. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. Символічні образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму.
1. Асоціативний кущ.
✵ Як ви розумієте слово «світлина» ?
✵ Які асоціації у вас виникають зі словом «душа» ?
Отже, душа — це внутрішній голос, стержень людини, її людське я. У нотатках до книги «Пам’яті душі» сам Коцюбинський писав: «Хто щасливий? Той, хто дає багатство, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти — хто по своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти!»
Ліричний герой твору «Intermezzo» — це не хто інший, як Сонцепоклонник Михайло Коцюбинський, який дуже трепетно, з особливою любов’ю ставився до сонця, природи, адже вони додавали снаги його хворобливому з дитинства організмові, а виснаженій душі — натхнення для творчості.
2. Робота у зошитах (запис проблематики твору)
1. Душевна рівновага.
2. Повноцінне життя.
3. Специфіка творчого процесу.
4. Справедливість і людська гідність.
3. Аналіз змісту новели
✵ Що спричинило важку втому героя? У чому його трагедія? Прочитайте. (Ліричний герой перебуває у стані втоми, яка ось-ось має закінчитися депресією. І він сам це усвідомлює. Його втомили люди, постійне «треба» .)
✵ Герой хоче втекти від людей. Він навіть починає заздрити планетам. Чому? (Бо кожна з них має свою орбіту і ніщо не стає їм на дорозі. А люди стикаються одне з одним щодня.)
✵ Поїзд, повний людського гаму, несе героя подалі від Залізної руки города. Як ви це розумієте? (У містах земля недоступна для людини, бо вона одягнена в камінь і залізо.)
✵ Згадайте перші хвилини перебування героя в кімнаті. У його душі помічаємо не просто втому, а стрес. З чого це видно? Прочитайте. (Він збайдужів до людського горя. Душа вже перенасичена стражданнями. Звістку про розстріляних, повішаних заїдає стиглою сливою.)
✵ Чи можна його звинувачувати у жорстокості та байдужості?
✵ Отже, у душі героя відбуваються певні психологічні зміни. Спробуємо зобразити їх схематично: УТОМА — ДЕПРЕСІЯ — СТРЕС.
✵ Що здивувало героя в перші хвилини перебування на лоні природи? Прочитайте. (Його здивувала абсолютна тиша. Він знайшов те, чого бажав. Приходить заспокоєння, втома непомітно залишає героя. Це і є перерва, інтермецо.) Продовжимо схематичнее зображення психологічних змін у душі героя: УТОМА — ДЕПРЕСІЯ — СТРЕС — ІНТЕРМЕЦО
✵ На подвір’ї герой спостерігає за собаками. Чи можна провести паралель між ліричним героєм і вівчарками? Прочитайте. (Безперечно, адже вони, як і герой, були на припоні. Чоловіка тримала, наче ланцюг, Залізна рука города, роблячи його знервованим, злим. Металевий ланцюг робив те саме з вівчарками.)
✵ Ви помітили, що характери у вівчарок різні, та й клички автор вибрав невипадково. Яка вівчарка, на вашу думку, є символом селянства? (Оверко)
✵ А кого може уособлювати Пава? (Дворянство)
✵ Хто такий Трепов? (Прізвище петербурзького генерал — губернатора, одного з організаторів розправ з непокірними.)
✵ Отже, серед нив приходить заспокоєння, але абсолютного зцілення ще нема. У якому епізоді твору ми це помічаємо?
✵ Прочитайте. Це сталося серед нив. Герой милувався колоссям, слухав спів жайворонка, простягав руки до сонця і раптом побачив тінь на землі. Він насторожився: «Невже це знову людина?» Але переконавшись, що це лише тінь від хмари, зрадів, бо ще не готовий до зустрічі з людиною.
✵ Дні героя течуть серед степу. Що бентежить його душу? Прочитайте. (Він почуває космічний зв’язок із землею, почуває себе багатим, хоч не має грошей, бо йому належить зозулине «ку-ку», пісня жайворонка.)
✵ Як ліричний герой реагує на розповідь про людське горе. Прочитайте. (Він уже не заїдає звістку про людське горе стиглою сливою, а відчуває, як знову натягуються струни душі, настроєні природою: «Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає…» )
✵ Визначити, який епізод є найбільш вражаючим у фіналі твору (кульмінація). (Сповідь селянина про людське горе)
✵ Отже, серед степу герой знаходить спокій. А чи готовий він знову повернутися до людей? Прочитайте. (Так, ліричний герой уже готовий повернутися до людей, адже, зустрівшись із селянином, він не втікає, а починає розмову з ним, наче із давнім знайомим.)
✵ За що ліричний герой дякує сонцю? Прочитайте. (Він дякує сонцю за те, що воно по-материнськи своїм промінням обігріває його тіло і зцілює вкрай виснажену душу.)
✵ Про що розповідав селянин героєві? (Селянин у своїй коротенькій розповіді змалював жахливу картину людського горя: «п’ятеро діток голодних чомусь не забрала гарячка…», «між людьми, як між вовками», «найближча людина готова продати» .)
✵ Завершимо схематичне зображення психологічних змін у душі героя: УТОМА — ДЕПРЕСІЯ — СТРЕС — ІНТЕРМЕЦО — ЗЦІЛЕННЯ.
✵ Отже, що зцілило ліричного героя, натягнуло струни втомленої від людського горя душі? (Природа — це цілюще джерело. Недаремно твір присвячений кононівським полям. Адже саме на цих нивах герой, влаштувавши собі невеличке інтермецо, знайшов спокій, поборов депресію.)
Написаний конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Немає коментарів:
Дописати коментар