Тема. Збирання необхідної інформації й допоміжного матеріалу, написання, удосконалення, виголошування тексту інформаційного жанру (на вибір учня).
1. Опрацювання таблиць.
Виконати опорний конспект у зошитах.
Тема. Мовленнєвий вчинок. Мовленнєва подія.
1. Практичне завдання (запис в зошити).
Опрацювати теоретичний матеріал, під час читання зробити такі позначки і пояснити їх:
V — інформація відома;
+ — нова інформація;
! — найбільш важливі думки;
? — інформація, яка виявилася несподіваною.
Комунікативна стратегія — це правила й послідовності комунікативних дій, яких дотримується адресант для досягнення комунікативної мети. Мовленнєва стратегія — це загальний план досягнення мети мовленнєвої діяльності в певній комунікативній ситуації.
Мовленнєва тактика становить сукупність послідовних конкретних дій мовця, спрямованих на досягнення мети мовленнєвої діяльності в певній ситуації. Наприклад, мовець радиться, дає змогу слухачеві виявити свою самостійність, рішення приймаються спільно. Основу цієї тактики становлять відповідні прийоми: пригадування визначених принципів поведінки («Як ми вже домовилися...»); наголошення на спільності поглядів; порада щодо рішення; передбачення результату співпраці; звернення за порадою.
2. Метод «Ситуація»
Виявлення вчинку
1. Учителька виявила дві однакові роботи, одна з яких списана. Запитання «Хто в кого списав?»
Мовчання обох
2. 14-річний Володимир Приходько виніс дворічну сусідку з палаючого будинку.
Свідома дія
3. Жителька одного з міст повідомила подрузі: « Ми збираємося нашою старою, дружною компанією і влаштовуємо завтра бенкет - шашлик зі свинини... Будемо смачно їсти, жартувати й навіть танцювати. До чого мені той піст».
Висловлення
4. Одного разу однокласник сказав своєму ровеснику: «Я радий, що ти з’явився в моєму житті. Я поважаю тебе як друга», і цим урятував однокласника від переїзду до іншої школи.
Висловлення
5.У ситуації, коли всі довкола глузували з однокласниці і дошкульних дотепах, подруга сказала: «Я вірю в тебе! Ти класно зіграєш цю роль». І ці декілька слів не лише додали сил, уселили віру, а й змінили життя.
Висловлення
6.Сцену жорстокого поводження з ученицею спостерігав натовп допитливих однокласників ...
Бездіяльність
3. Завдання (запис в зошити)
Відредагуйте речення.
1. Підсобне господарство університету організувало роботу по систематичному забезпеченню студентської їдальні продуктами харчування.
2. Перед керівництвом заводу стоїть завдання організації справи підготовки кваліфікованих робітників.
3. У плані підготовки до зимового періоду зроблено небагато.
4. Великі зміни намічено зробити в галузі поліпшення підготовки майбутніх інженерів.
5. У студентському середовищі широко поширені деякі негативні тенденції.
6. Конструктори вирішують велику програму підвищення продуктивності праці на заводі.
4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Тема. Орфоепічна помилка. Орфоепічний словник.
1.Орфографічний практикум
► Згадати правила написання слів іншомовного походження. Записати подані слова відповідно до правопису запозичених слів і зрупувати їх за орфограмами.
Барел..єф, мадон..а, кар..єра, ін..овація, п..єдестал, новел..а, вар..єте, д..якон, С..мферополь, Мадр..д, Міс..ур.., грил..яж, н..юанс, Кал..кут..а, імб..р, р..шел..є, віл..а, л..брет..о, бурм..стер, міл..ярдер, пац..єнт, пан..о, В..єнам, в..н..єтка.
2. Опрацювання таблиці.
Наголос в українській мові
Вільний | Рухомий |
Не закріплений за певним складом | Може переходити з одного складу на інший у межах одного слова |
Хата, вода, морозиво | Сестри — сестри, школяр — школяра |
Основний (головний) | Побічний (додатковий) |
Наголос присутній у кожному повнозначному слові. Але службові слова найчастіше наголосів не мають | Можуть тати складні багатоскладові слова |
Палітра, джерельце | Вічнозелений, високоорганізований |
3. Дослідження-аналіз
► Повторити правила милозвучності (чергування у/в, і/й, з/зі/із). Записати текст, розкриваючи дужки. Пояснити свій вибір звукових варіантів слів.
Хлопець сидів, (обі,обій,об)нятий м’якою радістю: широкий світ клався йому (перед,переді,передо) очі. Здало (ся,сь) йому, що вийшло (із-за,з-за) хмари сонце, (і,й) він побачив себе загорненим (у,в) хмару (в)огненного світла. Озирнув (ся,сь), бо подумав, що жінки перестарали (ся,сь) там, на кухні, (і,й) запалили дім, але палала (в,у)же ціла (в)улиця і (в,вв,ув)есь краєвид (перед,переді,передо) очима. Тоді він зрозумів, що світло горить (у,в) ньому самому. Мозок його освітила миттєва блискавка — чудове сяйво (у,в)війшло (в,у) його душу, запліднивши навіки його життя. (В,у) серце (в,у)пала іскра блаженства, залишивши (в,у) ньому назавжди відчуття неба. Звів очі (й,і) пізнав раптом космос, повний нескінченного простору, густо заповнений круглими темними та ясними тілами. Погідний ритм (у,в)пізнав він (у,в) (в,у)сьому — там, (у,в) небі, (і,й) тут, на землі: рух планет, соку (і,й) крові, рух живих та мертвих тіл. Він збагнув раптом: не мертвий світ лежить навколо нього, а жива тремтлива матерія, що виповнює небо, землю (і,й) (в,у)се, Живу присутність він пізнав (у, в)сьому, і це наповнило його справжнім щастям. Зрозумів: (у,в)есь світ дивовижно (у,в)ладжено (і,й) (в,у)се діє співмірно до добра кожному, а основним принципом світу є все-таки любов (В. Шевчук).
Тема. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор усмішки Остапа Вишні «Сом». ТЛ: усмішка.
1. Аналіз збірки «Мисливські усмішки»
У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи «Мисливських усмішок».
«Мисливські усмішки» є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Це справді ліричні вірші в прозі, які стоять в одному ряду із «Записками мисливця» Тургенєва, мисливськими етюдами та оповіданнями Лєскова і Пришвіна. «Мисливські усмішки» з повним правом можна називати лебединою піснею письменника.
Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з Максимом Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Переважно вони поверталися зовсім без здобичі, бо не за нею і вирушали, але задоволені й щасливі, що відпочили, намилувалися краєвидами, нарозмовлялися з друзями й наслухалися різних побрехеньок. Девізом Остапа Вишні були промовисті слова: «Живіть, зайці». Цей девіз стосувався і М. Рильського, А. Малишка. Якщо ж і траплялося вполювати звірину, настрій був зіпсований і полювання перетворювалося на траур по убієнному. У центрі «Мисливських усмішок» стоять благородні, розумні, кмітливі люди. Це були щирі любителі й охоронці природи, які кохалися в пташинці і звіряті, деревці і квіточці. Остап Вишня приятелював з цими людьми.
2. Робота з аудіокнигою.
З великим замилуванням описує Остап Вишня природу — річку Оскіл, диких каченят: «Заплава річки Осколу, Де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом i густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травні та в червні…».
Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало, м'яко кажучи, без перебільшень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багатству та красі нашої рідної природи: «Інтересна риба сом! За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до 400 кілограмів, ковтав собак і ведмедів. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну і ковтатиме симентальських бугаїв і невеличкі буксирні пароплави…». «А сома… сома мені самому доводилося бачити такого завбільшки, як комбайн! Тільки трохи довшого. Це, дорогі наші читачі, серйозно й без жодного перебільшення».
4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
Складання «паспорта» усмішки «Сом» 1953 р.
Літературний рід: епос.
Жанр: усмішка.
Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з'їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.
Головна іДея: виховання любові до природи, щирий захват красою рідної природи, неприхована залюбленість у неї.
Композиція: усмішка складається з чотирьох частин:
✵ у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки;
✵ у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом;
✵ у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна;
✵ у четвертій герой-оповідач розповідає про те, чим живляться соми і як їх ловити.
5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Тема. Дмитро Павличко. Основні відомості про Дмитра Павличка. Вірш «Два кольори», який став народною піснею. Збірка любовної лірики «Таємниця твого обличчя».
1. Ознайомлювальне читання.
Дмитро Павличко — відомий український поет, перекладач, визначний громадсько-політичний діяч народився 28 вересня 1929 року в с. Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині.
Спочатку навчався в польській школі с. Яблунева, потім у Коломийській гімназії та радянській десятирічці. У 1948 р. він вступив до Львівського університету на філологічний факультет, з 1953 р. навчався в аспірантурі, але невдовзі залишив наукову роботу. (Поета виключили з аспірантури за виступ на зборах викладачів проти русифікаторської політики влади. Офіційною ж причиною виключення назвали «неуспішність» аспіранта.)
У 1954 р. за пропозицією М. Бажана Д. Павличка було прийнято до Спілки письменників України. 1964 року письменник разом із родиною переїхав до Києва й очолив сценарну майстерню кіностудії ім. О. Довженка. За його сценаріями поставлені фільми «Сон» (1965) та «Захар Беркут» (1970). З 1966 р. по 1968 р. поет працює в секретаріаті Спілки письменників України. У 1971-1978 роках був головним редактором журналу «Всесвіт», де опублікував чимало знакових творів світової літератури.
У 1977 р. Д. Павличко стає лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка. Протягом 1990-1994 р. Д. Павличко є депутатом Верховної Ради й тривалий час послом України в Канаді.
З жовтня 1995 р. до травня 1998 р. поет був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці.
1997 р. поета нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ст., 1999 р. — орденом князя Ярослава Мудрого V ст.
Також Д. Павличко був Послом України в Республіці Польща в період з весни 1999 р. по лютий 2002 р. (завдяки його старанням у центрі Варшави в березні 2002 р. було споруджено пам'ятник Тарасові Шевченку). 2004 р. за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну й політичну діяльність поету присуджено звання Героя України.
З 21 жовтня 2005 р. поет є народним депутатом України і на IV Всесвітньому Форумі українців був обраний Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради. У 2009 р. Д. Павличка нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого IV ст.
У творчому доробку Дмитра Павличка — поетичні збірки «Любов і ненависть» (1953), «Моя земля» (1959), «Чорна нитка» (1958), «Бистрина» (1959), «Днина» (1960), «Пальмова віть» (1962), «Пелюстки і леза» (1964), «Хліб і стяг», «Гранослов» (1968), «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974, 1979), «Вибрані твори у двох томах», «Спіраль» (1984), «Задивлений у будущину», «Поеми й притчі», «Вибрані вірші» (1986), «Покаянні псалми» (1994), «За нас» (1995), «Золоте яблуко» (1998), «Ностальгія» (1998), «Засвідчую життям» (2000), «Наперсток» (2002), «Рубаї» (2003), «Сонети» (2004), «Не зрадь» (2005), «Три строфи» (2007), «Аутодафе» (2008). Його перу належать такі збірки літературно-критичних статей: «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами» (1984), «Біля мужнього слова» (1988); книги для дітей — «Золоторогий Олень» (1970), «Дядько Дощ» (1971), «Де найкраще місце на землі» (1973), «Смерічка» (1982), «Плесо» (1984), «Рідна мова».
Муза поета звертається до складних загальнолюдських проблем у їх найгостріших суперечностях, контрастах. Митець-філософ пише про добро і зло, любов і ненависть, вічне і минуле, пелюстки і леза, світло й пітьму. Павличко розмірковує над цими вічними темами, осмислює й розповідає про них у вишуканих і точних образах.
Дмитро Павличко — автор відомих пісенних текстів: «Впали роси на покоси», «Лелеченьки», «Пісня про Україну», «Долиною туман тече», «Явір і яворина», «Я стужився, мила, за тобою», «Дзвенить у зорях небо чисте», «Розплелись, розсипались». Пісня «Два кольори» (1649) стала народною. На слова поета написали чимало пісень й автори Володимир Губа, Юлій Мейтус, Богдан Янівський, Богдана Фільц, Олександр Ільїв, Микола Литвин, Галина Менкуш, Галина Ільєва. Твори на слова Дмитра Павличка виконують українські співаки Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, квартет «Явір», Василь Зінкевич, Ніна Матвієнко, Квітка Цісик та ін.
Дмитро Павличко також і відомий перекладач (перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов'янських мов). Своїми перекладами Павличко запропонував нове прочитання творів Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Гарсіа Лорки, Хосе Марті, Йогана Вольфганга Ґете, Генріха Гайне, Райнер Марія Рільке, Генріка Ібсена, Леопольда Стаффа…
Окремими книгами виходили його твори російською, естонською, польською, болгарською, угорською, грузинською та слов'янськими мовами.
Завдяки Дмитру Павличкові українському читачеві було повернуто творчість Богдана-Ігоря Антонича. 1967 року побачив світ однотомник поета «Пісня про незнищенність матерії» з блискучою передмовою Д. Павличка. Важко переоцінити вплив, який мала ця книга Б. -І. Антонича на всю молоду українську поезію останньої чверті минулого століття.
Але чи не найповніше талант поета розкрився в його інтимній та філософській ліриці. Збірки «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974, 1979) стали помітним явищем в українській літературі другої половини XX ст.
2. Робота над поезією Д. Павличка «Два кольори»
Рідна домівка. Батьківська хата. Це те місце, де ти виріс, змужнів. Там тебе люблять і завжди чекають. Де б ти не був, завжди повертаєшся до рідної оселі, де пахне чебрецем і м'ятою, де духмяний хліб на столі, вишиті рушники і калина на покуті, і тепло маминих рук…
3. Перегляд відеозапису пісні «Два кольори» у виконанні Квітки Цісик.
✵ Чи чули ви раніше цю пісню?
✵ У чиєму виконанні?
✵ Які почуття вона викликала у вас? (Спогади, любов до батьків, схвильованість, щирість, душевність, теплоту)
✵ З якою піснею і якого автора вона співзвучна? (З відомою «Піснею про рушник» А. Малишка, щирістю почуттів, глибоко народними образами, національним колоритом).
Тема. Контрольне есе «Читання робить нас кращими».
1. Опрацювати матеріал.
Результати деяких досліджень, які розкажуть, які саме навички розвиваються, коли ми читаємо.
1. Читання зменшує стрес.
Гуляєте або слухаєте музику, щоб позбутися стресу? Вчені з університету Сассекса вважають, що замість цього вам варто почитати книжку. Читання визнали найефективнішим способом зняти стрес. Вже шість хвилин читання знижують рівень стресу на 2/3.
2. Читання допоможе позбутися безсоння.
Читання – один з найефективніших способів розслабитися і налаштуватися на сон. Яскраве світло від телевізора чи телефону посилає у мозок сигнал, що пора прокидатися. Читання книжки з приглушеним освітленням має зворотній ефект – мозок розуміє, що треба відпочити.
3. Читання робить вас більш чуйними.
Читаючи, ви, безсумнівно, співпереживаєте героям книжки. Дослідження свідчать, що, переймаючись художнім твором, людина вчиться співчувати і емоційно розуміти іншу людину в реальному житті.
4. Читання покращує функціонування мозку.
Вчені з університету Еморі довели, що після читання книжки в людини на кілька днів підвищується рівень інтелекту. Автори дослідження стверджують, що читання збільшує кількість нервових зв’язків у мозку людини на фізіологічному рівні.
5. Читання робить вас привабливішим.
Високий інтелектуальний рівень робить вас більш привабливим для людей. Можливість підтримати розмову на будь-яку тему і блиснути ерудицією при знайомстві дає більше шансів, що людина віддасть перевагу саме вам.
6. Читання допомагає визначатися з життєвими цілями і давати раду труднощам.
Вчені з Університету штату Огайо визначили, що чим більше людина читає, тим більше вона ідентифікує себе з персонажами книги, переносячи тим самим їхню модель поведінки у своє життя. Так книжка може допомогти зустріти любов усього життя, подолати труднощі і просто наслідувати хороший приклад.
7. Люди, які читають, соціально активніші.
Дослідження, яке провів Національний фонд мистецтв, показало, що люди, які читають, беруть значно активнішу участь в діяльності культурних та громадських організацій і співтовариств.
8. Читання покращує пам’ять і розумові здібності.
Завжди, коли ви читаєте, ви тренуєте мозок. Кожного разу він створює нові зв’язки для зберігання отриманої інформації. Дослідження виявили, що у людей, які постійно читають і пишуть, зниження розумової діяльності відбувається значно повільніше, ніж у тих, хто рідко дає мозку такі навантаження.
9. Читання розширює словниковий запас.
Коли ви читаєте, то стикаєтесь зі словами, які зазвичай не використовують у розмовній мові. Якщо слово незнайоме, не обов’язково шукати його в тлумачному словнику. Інколи його значення можна зрозуміти зі загального змісту. Читання, окрім цього, сприяє загальній грамотності.
Есе – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання, не претендує на вичерпне й визначальне трактування геми.
Визначальними рисами есе є незначний обсяг, конкретна тема, дана в підкреслено вільному, суб’єктивному її тлумаченні, вільна композиція. Як правило, есе виражає нове, суб’єктивне слово про щось. Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю, використанням нових поетичних образів, свідомою настановою на розмовну інтонацію й лексику. Для есе характерне використовування численних засобів художньої виразності: метафор, алегоричних образів, символів, порівнянь.
На першому плані есе – особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна установка твору.
В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень, риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й стилістичної виразності.
2. Опрацювання пам’ятки «Правила написання креативного есе».
ПАМ’ЯТКА«Правила написання креативного есе»
1.Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
2.Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
3.Різна структура речень. (Читати речення однакової структури нудно. Додайте кілька інверсій. Складіть речення різні завдовжки).
4.Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоби вразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру).
5.Різні слова (Використовуйте синоніми).
6.Лаконічність.
7.Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення має нести унікальний зміст).
8.Активна життєва позиція.
9.Аргументація.
3. Написання есе учнями «Читання робить нас кращими».
Тема. Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…».
1. Перегляд відеоролика
2. Ознайомлювальне читання.
Людина не може жити без мрій. Вони супроводжують нас упродовж усього життя. І змінюються теж з огляду на вік людини, умови її життя, суспільний лад тощо. З дитинства Леся Українка цікавилася історією. Її приваблювала доба мужніх воїнів, лицарських турнірів. Але понад усе вона поважала силу духу, справедливість. Тому її цікавили не пихаті переможці, а ті, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо, саме в них вона вчилася великої мужності, яка потім так потрібна була їй у житті, щоб боротися з власною недугою та різними негараздами.
Оптимізмом пройнятий вірш «Мріє, не зрадь». У ньому прославляється подвиг борців за волю. Поетеса стверджувала, що народ — це творець всіх цінностей і багатств, стверджувала безсмерття народу та велич його творчої праці.
3. Опрацювання поезії «Мріє, не зрадь».
3.1. Виразне читання вчителем вірша.
Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке треба боротися до останньої краплі крові та вірити у перемогу.
Ідея: уславлення тих, хто не зрадив свою мрію, хто йде до неї, долаючи всі труднощі.
Основна думка: «Мріє хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, а як прийдеться згинуть за теє — дарма!».
4. Опрацювання матеріалу.
Леся Українка прожила життя сповнене страждань і гіркоти. Але її поезії звучать оптимістично, в них на повний голос пролунали життєрадісні мотиви, вірші сповнені впевненості в невичерпні сили народу, його переможний потенціал. Дочкою Прометея називають Лесю за її нескореність, мужність, силу волі і життєлюбність.
Але вона передусім жінка. А в слово «жінка». ми вкладаємо такий зміст, як ніжність, родина, кохання, весна. Весна — улюблена пора року поетеси, адже це час, коли оживає природа, прилітають птахи, квітнуть сади і людина сповнюється новими мріями, надіями на краще. У вірші «Стояла я і слухала весну». Леся передає ту гаму почуттів, які наповнюють молоде дівоче серце.
5. Перегляд відеоролика «Стояла я і слухала весну».
Стояла я і слухала весну.
Весна мені багато говорила.
Співала пісню дзвінку, голосну,
То знов таємно-тихо шепотіла.
Лірична героїня вміє не просто слухати весну, а ніби спілкується з нею як із персоніфікованим образом. Прекрасна пейзажно-інтимна поезія «Стояла я і слухала весну». покладена на музику. Ось як вона звучить у виконанні неперевершеної Л. Руденко.
6. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Тема. Усний твір-роздум «Моральна краса й духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна"».
1. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Дайте відповіді на запитання:
2. Вибір епіграфа (учням пропонується до твору декілька цитат на вибір)
3. Складання пам’ятки «Як працювати над текстом-роздумом»
Тема. Кома в складному реченні.
1.Робота в зошитах
Підкреслити граматичні основи в реченнях
На землю спадає тихий вечір, непомітно вгамовуються клопоти.
Лагідні слова заспокоюють дитину, а тихесенький наспів приносить сон.
Колисанка житиме у тобі й тоді, коли ти станеш дорослим.
Отже, на письмі між простими реченнями у складному ставимо кому. Кому ставимо тоді, коли прості речення з’єднані сполучниками, сполучними словами та інтонацією. Це правило, яке ви повинні вивчити.
2. Коментоване письмо.
Поставити пропущений розділовий знак.
Котик тихо воркотить бо в колисці хлопчик спить.
Прийшла кішечка в наш дім стало затишно у нім.
Складне речення перебудувати у прості.
Ходить кіт по току у червонім ковпаку а миші сміються аж в боки беруться.
- (Більшість речень, з’єднаних інтонацією можна перебудувати у речення, з’єднані сполучниками або сполучними словами і навпаки. З простих речень утворюються складні, а із складних – прості.)
Гарними ростуть дітки, добрими, ніжними, розумними, вважають українці, коли мами співають колискових пісень.
3. Скласти твір-мініатюру «Моя колисанка» з використанням складних речень.
Тема. Контрольна робота №1 з теми: "Пунктуаційна норма".
1. Пройдіть за посиланням та виконайте, будь ласка, контрольну роботу.
Тема. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ. Василь Симоненко — «витязь молодої української поезії». Образ України, громадянський вибір поета. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність. «Задивляюсь у твої зіниці...», «Я...».
1. Ознайомлювальне читання.
Василь Андрійович Симоненко став для нас легендою. Нескорений, як Прометей, з гарячою і пристрасною натурою, непримиренний для ворогів українського народу, великий патріот своєї Вітчизни, щирий і добродійний, він увійшов у літературу як поборник правди і добра.
Його творчість засяяла на небосхилі української літератури яскравим сонцем, яке висвітлило вартісні скарби незборимого духу нашого народу. Твори Василя Симоненка сприяли піднесенню нашої літератури на широкій ниві загальнолюдського гуманістичного буйноцвіття, поряд з творами кращих поетів сучасності заявили про Україну як про державу з великим людським потенціалом, з незмірними інтелектуальними можливостями.
Поета називають сурмачем доби, витязем української поезії, спадкоємцем шевченківських рис поета — революціонера. Твори його, напоєні високим життєстверджуючим оптимізмом, живуть і шануються людьми як дорогоцінне надбання духовної культури. Творчість Василя Симоненка самобутня, непересічна і духовно вичерпна, бо йде від серця самого народу. Вона глибоко мудра і прониклива. Симоненко глибоко вірив, що лише через поезію зможе передати прагнення свого народу, його багату душу і глибинну мудрість.
Вірш «Задивляюсь у твої зіниці» — це задушевна розмова сина з матір'ю. Звучить вона щиро, сердечно, бо Україна виступає не як поняття загального політичного характеру, вона — жива, найдорожча мати. І їй адресує поет всю любов, стурбованість, відданість і ласку ліричного героя, від імені якого провадиться рада — порада, щира синівська сповідь: «Задивляюсь у твої зіниці, голубі і тривожні, ніби рань». Їй — найглибший вияв патріотичних почувань, з нею привселюдно ведеться діалог любові і сердешної поваги.
2.Виразне читання вірша «Задивляюсь у твої зіниці»
Вірш «Задивляюсь у твої зіниці» став синівською сповіддю поета Україні. Його написано у формі монологу ліричного героя, щирої розмови сина з матір'ю Україною. У той несприятливий для української мови і культури час поет насмілився заявити про своє «святе синівське право з матір'ю побуть на самоті», звіривши Вітчизні наболіле на серці: «Україно! Ти моя молитва, ти моя розпука вікова…»
Цілісність образу Вітчизни раз у раз подається через глибину і сконденсованість думок, психологізму, напруженість, динамічність. Автор пишається своєю дивною, гордою і прекрасною країною, схиляється перед героїзмом і мужністю борців за національне й соціальне визволення. І сьогодні чути «битви споконвічний грюк», адже «ще не всі чорти живуть на небі, ходить їх до біса по землі». Він підніс наш дух, нагадавши про синівський обов'язок любити свою Україну над усе на світі, ні в кого не питаючи дозволу на це:
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю.
Найбільшої пафосної напруги досягає монолог у заключній строфі, де поет заявляє про свою готовність, коли доведеться, пролити кров за свою Вітчизну. Поезія «Задивляюсь у твої зіниці» мала вагоме ідейне навантаження. Сміливіше й чесніше за Василя Симоненка про Україну не сказав ніхто з поетів його покоління.
3. Виразне читання вірша "Я".
4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Тема. Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики. 1. П овторення ► Прочитайте текст. На які дві групи ділиться активна лексика...
