Тема. Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу. Складання опорної схеми за поданим текстом.
Прочитайте уривок з книги «Як ми говоримо» Б. Антоненка-Давидовича «Числові особливості дієслова-присудка». Складіть схему-опору за поданим матеріалом.
Дієслово-присудок зазвичай узгоджується в числі з підметом речення: якщо підмет стоїть в однині, то й дієслово-присудок також виступає в однині: Посадила стара мати три ясені в полі. (Т. Шевченко); а множина підмета зумовлює й множину дієслова-присудка: На чужину з України брати розійшлися. (Т. Шевченко)
Проте бувають випадки, коли дієслово-присудок стоїть в іншому числі, ніж підмет: Був собі дід та баба. (Нар. творч.) Здавалось би, що за наявності в цьому реченні двох підметів — дід та баба — дієслово-присудок слід було б поставити в множині, але якщо дієслово-присудок стоїть перед двома або кількома підметами, а перший підмет стоїть в однині, то й дієслово стоятиме теж в однині: Був собі котик та півник. (Нар. творч.)
Дієслово-присудок виступає в однині також тоді, коли підмет має при собі додаток, що становить із підметом одну підметову групу речення й пов’язується з ним прийменником з: Гарматний відгомін з першим громом мішався раз у раз в одних розкатів жмут. (М. Бажан).
Дієслово-присудок буде в однині й тоді, коли за підмет правлять збірні слова — більшість, меншість, частина, ряд, кілька, багато, чимало, група, низка, решта, половина та інші, поєднані із залежними від них іменниками (прикметниками) в родовому відмінку: Кілька відер води бухнуло на вогонь. (М. Коцюбинський) Більшість присутніх пристала на цю пропозицію.
Якщо підмет складається із числівників два, три, чотири й іменника, а в реченні мовиться про спільну дію, дієслово-присудок слід ставити в однині: Летить чотири утиці. (Б. Грінченко) На полу лежало три чоловіки. (Панас Мирний).
Якщо в реченні треба підкреслити, що особи, які складають підмет із числівником, діють кожна окремо, дієслово-присудок годиться ставити в множині: Не вертаються три брати, по світу блукають. (Т. Шевченко)
Якщо підметом є складений числівник, де останнє слово — один, дієслово-присудок може стояти в однині в чоловічому роді або в безособовій формі на -ло: Тридцять один солдат вийшов з оточення.— Вийшло з оточення тридцять один солдат. Якщо перед таким підметом є означення в множині (усі, наші й под.), присудок має форму множини: Усі двадцять один учасник конкурсу вийшли на змагання.
2. Коментоване письмо.
Перепишіть, підкресліть головні члени речення, поясніть правила їх узгодження. Укажіть можливі варіанти.
1. В серпні відходить суниця, але з’являється брусниця, глід, горобина, кизил, шипшина. (В. Бондаренко) 2. Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом. (А. Малишко) 3. Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! (І. Франко) 4. А на білій стіні під богами, аж до мисника, висіло багато гарних картин… (О. Довженко) 5. У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат. (Ю. Смолич) 6. Півсотні літ минуло з того, чимало вибігло води, як привели шляхи Рудого селянським хлопчиком сюди. (М. Упеник)
3. Тренувальна вправа.
Складіть речення з поданими підметами. Поясніть узгодження підмета з присудком. Укажіть варіативність.
Ряд керівників, багато спортсменів, більшість студентів, більшість творчих людей, брат із сестрою, гурт «Лебеді», переважна більшість школярів, частина батьків, семеро курчат, двадцять один працівник, чимало співвітчизників.
4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Немає коментарів:
Дописати коментар