Тема. Основні віхи життя і творчості Івана Багряного. «Тигролови» як український пригодницький роман.
1. Історія написання роману «Тигролови» (ознайомлювальне читання).
І. Багряний — це людина, яку називають Лицарем духу, а його твір «Тигролови» — одним із захоплюючих пригодницьких романів в українській літературі.
Твір перекладали німецькою, голландською, англійською мовами. Книга була написана за 14 днів, і на закритому літературному конкурсі 1944 р. у Львові автор здобув першу премію. Це свідчить про популярність за кордоном і увагу іноземного читача до тогочасної радянської дійсності.
«Тигролови» — це плід болючих спогадів про кількарічне заслання на Далекий Схід.
Головний герой Григорій Многогрішний — сильна особистість. Це український інтелігент, бунтар, правнук гетьмана Дем'яна Многогрішного, що став одним із перших політичних в'язнів і був висланий царем до Сибіру.
✵ Чому ж автор дає своєму героєві прізвище Многогрішний?
(Довідка про гетьмана). Дем'ян Многогрішний був гетьманом Лівобережної України з 1668 по 1672 рік, ставши спільником Дорошенка, почав боротьбу проти Москви. Пообіцяв про свій намір нізащо не віддавати Київ полякам і разом з Дорошенком воювати проти Польщі. На Многогрішного робили доноси і проти нього було організовано змову… 18 березня вночі змовники схопили його і відправили до Москви, де гетьмана катували та звинувачували у зраді. Московські старшини від імені усього малоросійського народу стратили колишнього гетьмана. 28.05.1672 р. його вивели на страту, але цар вислав гінця з повідомленням, що він замінює смертну кару на заслання у Сибір.
2. Теорія літератури (запис у зошити)
Пригодницький роман — роман, сюжет якого динамічний і насичений незвичайними подіями, а також характеризується несподіваним поворотом.
3. Перегляд відеоролика "Тигролови".
4. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Тема. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями.
Інтелектуальна розминка
-Яке речення називають простим?
-Чим воно може ускладнюватися?
-Звертання – це …
-Звертання має форму …
2.Робота з таблицею «Відомості про звертання»
Що означають
Як виражаються
Роль у реченні
Приклади
Особу, до якої
звернене
мовлення,
рідше - клички тварин або
назви неістот. Можуть означати уособлені явища
дійсності.
Іменниками у кличному
відмінку або
у формі називного
відмінка, а
також іншими
частинами
мови в значенні іменника, іменними
сполученнями.
Не бувають
членами речення, а лише ускладнюють
їх.
Поезіє, красо моя,
окрасо, я перед тебе
чи до тебе жив? (В.Стус)
Мово! Пресвятая
Богородице мого
народу! 3 чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, від зорі
і місяця народна (К.Мотрич).
Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!(Д. Білоус)
3. Диктант із коментуванням
Визначте в реченнях звертання, укажіть,поширені чи непоширені вони, поясніть уживання розділових знаків.
1. Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, тілько камінь має (С. Воробкевич). 2. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). 3. Україно! Ти для мене диво! (В. Симоненко). 4. Мій краю рідний, Україно! Шумлять гаї, цвітуть сади. Живи, воскресла Батьківщино, у чарах дивної краси! (Р. Свистун). Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка ж прекрасна Ти! (Іван багряний).Я без тебе, мово, — без зерна полова,
Соняшник без сонця, без птахів діброва. Як вогонь, у серці я несу в майбутнє Незгасиму мову, слово незабутнє! ( Ю.Рибчинський)
4. Самодиктант
Запишіть подані речення, вставтерозділові знаки.
1. Побачив я одного разу сусіду гості запросив портрет в обіймах рушників пророка нації Тараса (В. Родіонов). 2. Козаки заховали списи бо з великого розгону списи пробивали татарські тіла і взялись до шаблюк (А. Чайковський). 3. Семен Непорадний він так звався був кремезний козак літ тридцяти (А. Чайковський). 4. Вишневий сад він тільки-но зацвів данину першу виплативши бджолам дрімав і спав (М. Рильський). 5. В щирім серці, в чесних грудях вірю знаю квіти є! (В. Симоненко) 6. Це веде його у місто Великий Варадин нині Арад у Румунії (В. Шевчук). 7. Климко став навколішки, припав до води холодна та добра! Тоді і втерся галстуком од матроски (Гр. Тютюнник).
5. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Складений конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Прочитайте речення. Поміркуйте, чому за однакових умов вираження головних членів речення розділові знаки поставлено по-різному? Думку обґрунтуйте.
1. Життя, безумовно, добрий учитель, але дуже дорого бере за свої уроки (Народна творчість).
2. Життя, мабуть, – це завжди Колізей (Л.Костенко).
Поясніть, як ви розумієте зміст речень.
4.«Павутинка»
З’єднайте частини речень лівої і правої колонок. Запишіть, прислів’я, вставивши, де потрібно, тире між підметом і присудком.
Добре слово людині…
Між «говорити» і «робити» …
Слово …
Найкраще …
Приємне слово …
… довга дорога.
… варте завдатку.
… що дощ у погоду.
… ключ від серця.
… просто сказане слово.
5.Вибірково-розподільний диктант
Запишіть окремо речення, розподіливши на дві групи: ті, у яких між підметом і присудком поставили тире, і ті, у яких тире не ставиться. Поясніть орфограми.
1. Сміятися над розумним це привілей дурнів (Жан Лабрюйєр). 2. Лиш боротись значить жить (І. Франко). 3. Дружити значить бути старанним учнем у школі вимогливості (В. Сухомлинський). 4. На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра). 5. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (О. Довженко). 6. Краса душі, краса любові найвища на землі краса (В.Сосюра). 7. Вірити в казку щасливому буть (М. Дмитренко). 8. Творчість завжди мрійна і тривожна (В. Симоненко). 9. Бути людиною дертись по вертикальній стіні (В. Стус). 10. Мрійники це стратегічний ресурс будь-якої країни (С. Дацюк).
6. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладачаoxаnа.dudnik@ukr.netабо на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Тема. «Празька
школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк. Художнє осмислення трагічної історії України,
ностальгічні мотиви, філософічність поезій. «Під чужим небом».
1. Робота в зошитах.
Література української діаспори (еміграційна література).
Література української діаспори або еміграційне література - література написана українськими письменниками в еміграції, які з політичних, економічних, релігійних причин виїхали з України на постійне або тривале проживання за кордоном.
Діаспорна літератури - результат переселення літераторів через численні політичні репресії на території України у ХХ ст. Коли в СРСР єдиним офіційним стилем мистецтва було проголошено соціалістичний реалізм.
Перша хвиля української еміграції на межі ХІХ-ХХ ст. уважається трудовою, тож вона представлена скромними літературними набутками, що з'явилися переважно в США й Канаді (в основному це жанр заробітчанських та емігрантських народних пісень).
Третя хвиля еміграції спричиненаДругою світовою війною. У післявоєнній Німеччині від 1945 до 1948 р. активно діяла організація українських письменників "Мистецький український рух" МУР, очолювана Уласом Самчуком; члени: Іван Багряний, Віктор Петров, Юрій Косач, Ігор Костецький та ін.). У 1954 р. аналогом МУРу постало об'єднання письменників "Слово" (Григорій Костюк, Юрій Шерех, Василь Барка, Тодось Осьмачка, Докія Гуменна, Ольга Мак та ін.).
Особливо яскравою була творчість неформального обєднання поетів під назвою Нью-Йоркська група (Юрій Тарнавський, Емма Андієвська, Богдан Рубчак, Богдан Бойчук, Марія Ревакович, Роман Бабовал та ін.). Їхні твори відзначаються модерністською елітарною естетикою і віддалені від політики.
2. "Празька поетична школа".
Назва "Празька школа" вперше була вжита професором Володимиром Державиним у роботі "Три роки літературного життя на еміграції (1945-1947)". Аргументом на користь назви є географічний чинник, адже становлення поетів як індивідуальних творчих особистостей відбулося в Празі 20-х рр. ХХ ст.
За своїм стилем "пражани" були неоромантиками, але філософської заглибленістю й любов'ю до класичних форм споріднювались з київськими неокласиками.
Їхні твори відбили болісні роздуми над причинами поразки у визвольній війні. Вони сформулювали свою концепцію людини. Це - духовно сильна й вольова особистість, національно свідомий українець, який з ідейних переконань віддасть життя за незалежність України. Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою батьківщиною, щирий патріотизм - основний пафос їхньої творчості.
3. Життєвий і творчий шлях Євгена Маланюка. (запис у зошити)
СТВОРЕННЯ ПОРТФОЛІО ПИСЬМЕННИКА
При народженні: Євген Филимонович Маланюк
Дата народження: 1 (20 січня за старим стилем) лютого 1897 р.
Батьки: Филимон Васильович - представник архангельської інтелігенції, Гликерія Яківна - походила із збіднілої дворянської родини колишніх сербських осадчих.
Військова служба: протягом кількох місяців служить у чині прапорщика в 39-му піхотному запасному батальйоні на території Володимирської губернії, а з серпня 1916р. у званні молодшого офіцера перебуває в 4-ій роті 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-західному фронті, потім потрапляє до 2-ої кулеметної роти, був ад'ютантом начальника штабу 1-ї Туркестанської дивізії полковника Є. Мєшковського. Останнє звання у російській армії— поручник.
Сімейний стан: перша дружина Зоя Равич; друга дружина Богуміла Савицька + син Богдан (розлучені).
4. Аналіз поезії "Під чужим небом".
Прослухайте аудіозапис поезії.
5. ПАСПОРТ ПОЕЗІЇ "ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ"
Автор: Євген Маланюк
Рік: 1920-1924 рр.
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: громадянська, філософська
Тема: патріотизм, сумні почуття ностальгії та любові до рідної землі.
Ідея/основна думка: вітчизна є вітчизна, її не замінить ніщо. Слова ліричного героя збігаються зі словами й думками автора: він відчуває себе чужим за кордоном. Він пам'ятає все, що бачив і переживав на батьківщині, постійно думає про неї, як про кохану людину. Автор порівнює це відчуття із любов'ю до людини. Він не хоче жити тут, але вимушений. Повернутися додому він не може. Саме усвідомлення цього факту бентежить його найбільше.
Ліричний герой і є автором.
Композиція: Вірш складається з п'яти частин, написаних Євгеном Маланюком в різні роки (1920-1924).
Віршові розміри: чотиристопний ямб, чотиристопний та п’ятистопний анапест, чотиристопний анапест.
