Тема. «Празька школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк. Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. «Під чужим небом».
1. Робота в зошитах.
Література української діаспори (еміграційна література).
Література української діаспори або еміграційне література - література написана українськими письменниками в еміграції, які з політичних, економічних, релігійних причин виїхали з України на постійне або тривале проживання за кордоном.
Діаспорна літератури - результат переселення літераторів через численні політичні репресії на території України у ХХ ст. Коли в СРСР єдиним офіційним стилем мистецтва було проголошено соціалістичний реалізм.
Перша хвиля української еміграції на межі ХІХ-ХХ ст. уважається трудовою, тож вона представлена скромними літературними набутками, що з'явилися переважно в США й Канаді (в основному це жанр заробітчанських та емігрантських народних пісень).
Друга хвиля еміграції була пов'язана з поразкою національно-визвольних змагань. Перші значні українські літературні угрупування з'явилися в 1920-х рр. До них належали: Празька школа (Юрій Липа, Юрій Клен, Олена Теліга, Євген Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна та ін.) в Чехословаччині та групи "Ми" і "Танк" - літературна група українських митців, заснована 1929 у Варшаві. Ідеолог групи — Юрій Липа; члени: Євген Маланюк, Павло Зайцев, Авенір Коломієць, Юрій Косач, Андрій Крижанівський, Наталя Лівицька-Холодна, Петро Холодний — молодший, Олена Теліга. 1933 група перейменувалася на видавництво «Варяг».
Третя хвиля еміграції спричинена Другою світовою війною. У післявоєнній Німеччині від 1945 до 1948 р. активно діяла організація українських письменників "Мистецький український рух" МУР, очолювана Уласом Самчуком; члени: Іван Багряний, Віктор Петров, Юрій Косач, Ігор Костецький та ін.). У 1954 р. аналогом МУРу постало об'єднання письменників "Слово" (Григорій Костюк, Юрій Шерех, Василь Барка, Тодось Осьмачка, Докія Гуменна, Ольга Мак та ін.).
Особливо яскравою була творчість неформального обєднання поетів під назвою Нью-Йоркська група (Юрій Тарнавський, Емма Андієвська, Богдан Рубчак, Богдан Бойчук, Марія Ревакович, Роман Бабовал та ін.). Їхні твори відзначаються модерністською елітарною естетикою і віддалені від політики.
2. "Празька поетична школа".
Назва "Празька школа" вперше була вжита професором Володимиром Державиним у роботі "Три роки літературного життя на еміграції (1945-1947)". Аргументом на користь назви є географічний чинник, адже становлення поетів як індивідуальних творчих особистостей відбулося в Празі 20-х рр. ХХ ст.
«Празька школа» охоплює творчість Юрія Липи, Юрія Клена, Олекси Стефановича, Олександра Олеся, Оксани Лятуринської, Галини Мазуренко, Олега Ольжича, Олени Теліги, Леоніда Мосендза, Євгена Маланюка.
За своїм стилем "пражани" були неоромантиками, але філософської заглибленістю й любов'ю до класичних форм споріднювались з київськими неокласиками.
Їхні твори відбили болісні роздуми над причинами поразки у визвольній війні. Вони сформулювали свою концепцію людини. Це - духовно сильна й вольова особистість, національно свідомий українець, який з ідейних переконань віддасть життя за незалежність України. Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою батьківщиною, щирий патріотизм - основний пафос їхньої творчості.
3. Життєвий і творчий шлях Євгена Маланюка. (запис у зошити)
СТВОРЕННЯ ПОРТФОЛІО ПИСЬМЕННИКА
При народженні: Євген Филимонович Маланюк
Дата народження: 1 (20 січня за старим стилем) лютого 1897 р.
Місце народження: селище Новоархангельськ, яке розташувалося над річкою Синюхою Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область).
Дата смерті: 16 лютого 1968 (71 рік).
Батьки: Филимон Васильович - представник архангельської інтелігенції, Гликерія Яківна - походила із збіднілої дворянської родини колишніх сербських осадчих.
Освіта: Новоархангельська початкова
школа, Єлисаветградському земському реальному училищі, курсант Київської військової школи.
Військова служба: протягом кількох місяців служить у чині прапорщика в 39-му піхотному запасному батальйоні на території Володимирської губернії, а з серпня 1916 р. у званні молодшого офіцера перебуває в 4-ій роті 2-го Туркестанського стрілецького полку на Південно-західному фронті, потім потрапляє до 2-ої кулеметної роти, був ад'ютантом начальника штабу 1-ї Туркестанської дивізії полковника Є. Мєшковського. Останнє звання у російській армії — поручник.
Сімейний стан: перша дружина Зоя Равич; друга дружина Богуміла Савицька + син Богдан (розлучені).
4. Аналіз поезії "Під чужим небом".
Прослухайте аудіозапис поезії.
5. ПАСПОРТ ПОЕЗІЇ "ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ"
Автор: Євген Маланюк
Рік: 1920-1924 рр.
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: громадянська, філософська
Тема: патріотизм, сумні почуття ностальгії та любові до рідної землі.
Ідея/основна думка: вітчизна є вітчизна, її не замінить ніщо. Слова ліричного героя збігаються зі словами й думками автора: він відчуває себе чужим за кордоном. Він пам'ятає все, що бачив і переживав на батьківщині, постійно думає про неї, як про кохану людину. Автор порівнює це відчуття із любов'ю до людини. Він не хоче жити тут, але вимушений. Повернутися додому він не може. Саме усвідомлення цього факту бентежить його найбільше.
Ліричний герой і є автором.
Композиція: Вірш складається з п'яти частин, написаних Євгеном Маланюком в різні роки (1920-1924).
Віршові розміри: чотиристопний ямб, чотиристопний та п’ятистопний анапест, чотиристопний анапест.
Художні засоби: епітети: "золотосрібний ріг", "скажений біль", "вітер з кришталевих хвиль";
порівняння: "життя давно, як божевільне, блудить";
риторичні запитання: "куди ж іще заблудить безглузда путь і хто остереже?".
6. Домашнє завдання (обов’язкове для всіх)
Написаний конспект сфотографуйте і надішліть на електронну адресу викладача oxаnа.dudnik@ukr.net або на Вайбер 0963300403 для перевірки.
Немає коментарів:
Дописати коментар