Тема. Поема «Мойсей». Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті.
1. Опрацювання сюжету поеми.
Пролог — звернення до українського народу |
ò |
Мойсей, сорок літ проблукавши арабською пустелею, наблизився до Палестини |
ò |
Ізраїльський народ зневірився, не хоче йти далі, до мети — до країни «обіцяної» |
ò |
Мойсей, віддавши все життя задля щастя свого народу, страждає: сьогодні в ізраїльського народу верховодять Авірон і Датан, які закликають побити й обплювати пророка, що кличе в далекі краї |
ò |
Старий Мойсей, який береже Єгови накази, всупереч забороні виходить на камінь і починає промовляти |
ò |
Мойсей розповідає легенду про те, як дерева обирали собі короля і як ним став колючий терен |
ò |
Мойсей застерігає ізраїльтян, щоб вони, Богом обрані посли, виконували його заповіт |
ò |
Авірон висміює Мойсея, пропонує за його казки призначити пророка «громадською нянькою» |
ò |
Натовп, підбурений Датаном, виганяє Мойсея із табору. Пророк іде в пустелю і чує голос демона Азазеля, який навіює сумніви. Мойсей у роздумах прямує на вершину гори й не стримавшись, піддається спокусі: «Одурив нас Єгова!» |
ò |
Загриміли громи, замиготіли блискавки, але в їхній мові Мойсей не почув голоса Єгови. І тільки після дощу серцем відчув слова Бога, який картав пророка за зневіру, адже ніхто не може знати Божих помислів, крім нього самого. Єгова сказав, що Мойсей, довівши народ до «краю обіцяного», сам у нього не вступить |
ò |
У гебрейському таборі тривога. Тільки тепер ізраїльтяни розуміють, кого втратили. І тут молодий «князь конюхів» Єгошуа кричить: «До походу! До зброї!» Цей крик перетворює люд на героїв, він іде, все змітаючи на шляху; Датана повішено |
2. Робота в зошитах.
Порівняння образів Мойсея біблійного, Мойсея — героя твору та самого автора (запис у зошити).
Мойсей у Біблії | Мойсей у поемі | І. Франко |
Задумався про тяжку долю євреїв у сорокарічному віці. Рятуючи іудея, вбив єгиптянина. Переховувався 40 років. Повів народ, своїми молитвами рятував від спраги, голоду й нападників. Доніс до людей 10 Божих заповідей. За свою зневіру покараний тим, що, дійшовши до мети, так і не потрапив до омріяного краю | Вів народ у країну обітовану, зносячи з усіма труднощі шляху. Навчав, доносив Божі заповіді. Зневірений народ вигнав його й побив. Мойсей зневірився, втратив твердість духу. Тому, довівши народ до мети, сам не ступив на землю обіцяну | Полум’яною поезією, невтомною громадською та літературною діяльністю кликав народ до духовного й національного відродження, до волі, освіти, науки, до збереження сили духу |
Спільне | ||
Вожді, пророки, поводирі, які вказують народові духовні орієнтири. Проходять через випробування, зневіру. Щасливе майбутнє народу тільки передбачають | ||
Немає коментарів:
Дописати коментар