Тема. Іван Франко. Лірика збірки «З вершин і низин». Символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі («Сікстинська мадонна»). Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму («Гімн» («Замість пролога»)).
1. Вправа "Продовж речення":
1. І. Франко народився в селі…
3. 1876 р. вийшла перша збірка…
5. Останній вірш І. Франка…
6. Філософська поема...
7. До історичної тематики належить твір…
8. Твір із життя інтелігенції…
9. Під впливом «Слова о полку Ігоревім» написана історична драма…
11. 1874 р. були надруковані ранні вірші І. Франка в журналі…
12. У якому році святкувався 40-літній ювілей творчої діяльності І. Франка…
2. Опрацювання слайду.
- Що стало поштовхом до створення збірки «З вершин і низин»? (Закоханість в Ольгу Хоружинську, бо збірка була присвячена саме їй.)
- Які цикли віршів входять в збірку? (У збірку входять цикли віршів «Вольні сонети» і «Тюремні сонети»)
- Про що говориться в «Вольних сонетах»? (У «Вольних сонетах» Франко говорить, що давня класична форма сонета, цей «тонкий різець Петрарки», у творчості поета-революціонера може бути такою ж грізною зброєю, як і «важкий молот каменярський». Насичений новим ідейним змістом, сонет так само служить боротьбі за те, щоб… валити панський гніт і царевий».)
- Що стало основою «Тюремних сонетів»? («Тюремні сонети» — гострий політичний протест проти гнобительського режиму цісарської Австрії — цієї тюрми народів»)
- Яке визначення мала збірка «З вершин і низин»? (Франкова збірка після «Кобзаря» Тараса Шевченка була другою поетичною книгою, що мала загальноукраїнське значення.)
- Яким перед читачем постає ліричний герой збірки? (Ліричний герой – борець, революційний провідник – знає реальні шляхи для втілення гуманістичного ідеалу.)
- З скількох розділів складається збірка І.Франка «З вершин і низин»? (Збірка складається з шести розділів)
- Що символізує назва збірки «З вершин і низин»? (Назва збірки символічна, зображує процеси і шляхи, що вели людський дух з вершин до низин і навпаки.)
3. Робота над сонетом «Сікстинська Мадонна»
- Відкрийте ваші хрестоматії і прочитайте назву сонету. Як ви її розумієте?
- Як ви думаєте чому автор використав таку назву?
- Чому саме «Сікстинська Мадонна»?
Своє захоплення жінкою-матір’ю, безсмертним полотном Рафаеля «Сікстинська мадонна» І. Франко висловив у формі сонета. У Мадонні поет вбачає богиню, «райську рожу», і, хоч не знайшов для себе богів на небесах, цій — поклониться, як богині. Краса мадонни не казкова, а земна — щира, добра, ніжна. А справжнє мистецтво, яким є картина «Сікстинська мадонна» — вічне.
Рафаель Санті (народився 26 чи 28 травня 1483 р.— помер 6 квітня 1520 р.) —великий італійський живописець і архітектор. Славнозвісна картина «Сікстинська мадонна» зберігається в Дрезденській галереї і вважається кульмінативною у творчості Рафаеля.
Уже в тому, як ставна і вродлива жінка тримає своє дитя, і в лініях покривал є щось цнотливе й щемке, наївне і зворушливе, величне й принадне, що властиве лише матерям, незалежно від їхнього віку.
Картина ніби передає плавні рухи матері з дитям. Покривало, легко надуте вітром, підкреслює рух мадонни до глядача, а тому здається, що намальована жінка лине, пливе назустріч.
У виразі обличчя головної героїні картини — всепрощення, співчуття й готовність до будь-яких випробувань. Зате в рисах обличчя маляти, у складці уст, у міміці — докір і печаль.
Картина була створена на замовлення «чорних монахів» і мала висіти над місцем поховання Юлія ІІ. Тому на полотні проступає образ святого Сікста в папському вбранні, у якому проступають риси представників сім’ї Роверо.
Поява на картині Богородиці й Варвари теж пояснюється тим, що ці дві святі жінки, як вважається в народі, здатні полегшити муки помираючих і супроводжувати їх у рай, якщо ті цього заслужили.
4. Аналіз поезії «Гімн»
У 1887 р. І. Франко видав збірку «З вершин і низин». Збірка містить 7 розділів, замість прологу її відкриває програмний вірш «Гімн». Автор створив високохудожній образ «вічного революціонера», що символізує вічний дух неспокою та прагнення свободи, рух уперед, до нового щасливого життя.
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю…
Ідея незламності бажання й пошуків волі і правди, невпинного зростання визвольного руху в рядках вірша підсилена анафорою «ні». Франко глибоко був переконаний, що реакційні сили неспроможні спинити революційного народу, який прагне знищити будь-яку експлуатацію і перебудувати світ на основі соціальної справедливості:
Ні попівські тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.
Тематичною новизною твору стає психологічний та патріотичний драматизм, пафосна напруженість, які вдало поєднуються з логікою, строгістю думок. Саме таке поєднання здається найбільш вдалим для проголошення нових задач, нових демократичних ідей.
Велику роль надавав поет агітаторському слову — рушійній силі в зростанні самоусвідомлення українців як нації. І цей дужий рух передається у вірші низкою дієслів руху — рве, розповився, простується, спішить.
Завершується твір пафосним розгорнутим риторичним запитанням, яке й містить відповідь, сповнену віри й оптимізму. Світлі часи, день свободи неодмінно прийде на Україну.
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?
«Гімн» є кращим зразком політичної лірики, пройнятою мотивами мужності й визвольної боротьби.
Немає коментарів:
Дописати коментар