Тема. Апостроф.
1. Опрацювання теоретичного матеріалу.
Апостроф – наймолодший правописний знак серед розділових знаків. З’явився він в українській граматиці й увійшов у правопис порівняно недавно. Назва знака взята з давньогрецької мови. Там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий.
Дев..ятсот, моркв..яний, кучер..явий, об..єкт, св..ято, тьм..яний, роз..яснити, об..єднання, з..яблик, різьб..яр, голуб..ячий, р..юкзак, цв..ях, ад..ютант.
Пояснити правопис слів, записати їх фонетично транскрипцією(запис у зошити).
Черв’як- [чеирвй`ак]
Буряк-[бур'ак]
М’ята-[мй`ата]
Цвях-[цв'ах]
М’яч-[мй`ач]
Рум’янець-[румй`анец']
Сім'я-[с'імй`а]
Моркв`яний сік –[моркв'аний]
3. Диктант з коментуванням.
Пояснити вживання або невживання апострофа.
М´ята
Об´їхав я багато країв. Гарних, дивних, цікавих. Тепер я у місті живу. Та враз я згадав хлоп´ячі забави на батьковому подвір´ї. Почув трав´яний дух. Дух, де в´ється моя Рось. Задзвеніли мені солов´ї, кропив´янки, очеретянки, заворкотіли голуб´ята. Запахли в рідному саду ряст, рум´янок, п´ятиперстень. І м´ята. Холодна, кучерява.
(Д. Чередниченко.)
4. Творча робота.
Складіть слова з апострофом.
Немає коментарів:
Дописати коментар