Тема. Жіночі образи в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
1. Охарактеризуйте головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
1. «Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене убрання, між високим зеленим житом, — вона здавалася русалкою. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола; тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного хмелю спадали на біле, рум’яне личко, як яблучко наливчате; очі оксамитові, чорні, — здається, сам огонь говорив ними… Дві чорні брови, мов дві чорні п’явки, повпивалися над очима, злегенька прикритими довгими густими віями. Сама — невеличка, метка й жвава, з веселою усмішкою на виду, вона так і вабила до себе. Зелена байова керсетка, з червоними мушками, червона в букетах спідниця, на шиї дорогі коралі, хрести, золоті дукати — усе гарно пристало до хорошої дівоцької вроди» .
2. «…бідна, некрасива дівчина, уже таки й літня, що жила в сусідах, удвох з старою матір’ю. «…суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена…», «як підстрелена горлиця».
«Скільки разів її доля зрадила, її надії розмела, розбила, потопила в безодній прірві гіркого життя!».
3. «…стара-стара, як молоко біла, як сухар суха»… Старе тіло тремтіло, колихалося, стара голова не здержувалась на в’язах — хилилася на груди. …болісно піднімала її і тяжко стогнала».
4. «…молода, весела, щебетуха, працьовита …низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина…«весела, моторна й робоча…, хоч і невелика красуля».
5. «Як минуло їй п’ятнадцять літ… кинулись у вічі тонкі на шнурочку брови, блискучі, хоч і сірі, очі й волосся, як льон, біляве і личко, як рожа, рум’яне… Знаючи красі своїй ціну, вона торгувала нею, як жид крамом».
4. Заповнення таблиці.
Як трактується роль жінки у суспільстві? | ||
| У минулому | У сучасному (суспільстві) |
Бабуся |
|
|
Мати |
|
|
Дружина |
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар