01.11.21 5 МСТУ Українська література

 Тема. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична тональність у поезіях П. Тичини «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…».ТЛ: вітаїстичність, кларнетизм.

1. Загальна характеристика збірки «Сонячні кларнети».

Кажуть, поет починається, як і річка, із джерела. Павло Тичина своєю першою збіркою «Сонячні кларнети» увійшов в українську літературу як весняна повінь – безмежна й безберега. Чи мав він своє джерело? Так! Це волелюбний рідний край, напоєна мудрістю й силою древня загадкова Чернігівська земля, чарівна мова земляків, які говорили, як співали, сплітаючи воєдино мову й мелодію.

У народі побутує думка, що поети розцвітають раз на віку. Якщо це так, то Тичина розцвів у молоді роки. Його збірки «Сонячні кларнети» (1918), «Замість сонетів і октав» (1920), «Плуг» (1920), «В космічному оркестрі» (1921), «Золотий гомін» (Вибране, 1922) – це справді висока поезія.

Перша книжка поезій П. Тичини з незвичайною назвою «Сонячні клар­нети» (тоді писалося «Сонячні») вийшла друком у 1918 р. На обкладинці — соняшники.

Словникова робота

Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від латинського сlаvus, що означає «ясний». Так названо інструмент за його звук — чистий, ясний, бадьорий.( слайд)

Сонячні кларнети музика сонця, а сонце — джерело всього живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений у заголовок книжки цей незвичайний образ-символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармоній всесвіту.

«Сонячні кларнети»,— збірка Тичини, яка стала епохальною книжкою поезій, про яку заговорила вся літературна Європа. В. Стус у книжці «Фено­мен доби» пише, що «Компліменти були великі».

У віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися дві музи — музика й пое­зія з братом живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. До збірки П. Тичина включив найкращі свої твори. «Сонячні кларнети» поділяються на три тематичні групи.

До першої належить лірика, з пейзажними й любовними мотивами. Це музичні, граційні, живописні вірші (уже відомі нам) «Гаї шумлять», «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків» та такі, як «О панно Інно...», «Арфами, арфами...», «Ви знаєте, як липа шелестить..?» та інші. Поезії вра­жають красою образів і глибинним розумінням законів природи. Цю групу віршів справді можна назвати «Світлою нотою збірки».

Друга збірка — це вірші про народне горе, принесене Першою Світовою війною. «Хтось гладив ниви...», «Іще пташня...». У них відчувається справ­жній трагізм; поет майстерно передає найтонші настрої й почуття.

Третя група тематично поєднується з другою: Україна й революція («Одчиняйте двері...», «По блакитному степу», «Скорбна мати» та інші).

Тексти «Сонячних кларнетів» - це своєрідні тексти на літературно-мистецьку освіченість читача, на рівень його інтелектуального розвитку.

  Тож учімося розуміти Тичину!

2.  Автобіографічна основа вірша «О, панно Інно…».

а) автобіографічна основа

Любі друзі! Розглядаючи поетичну спадщину П. Г. Тичини, ми не можемо оминути інтимної лірики. Його вірші «О, панно Інно…» та «Ви знаєте, як липа шелестить…»давно стали українськими народними романсами й досі виконуються під гітару молоддю. Перед тим, як перейти до розгляду поезії «О, панно Інно…», слід розповісти про його коханих. Про першу любов автора «Сонячних кларнетів» відомо небагато. Є тільки коротка згадка про те, що під час навчання Павла в Чернігові в нього була якась Ляля. На її честь він прибрав собі псевдонім Лялич і так назвав автора великого музичного твору, що виконувався в одному з соборів Чернігова в 1912 чи 1913 році. Ніхто зі слухачів і не здогадувався, що композитор Лялич – це сам Тичина.

Найбільше з коханих Тичини як ліричній героїні інтимних віршів пощастило Поліні Коновал. Вона надихала поета на геніальну лірику. Саме їй присвячені десятки віршів, написаних у 1913-1915 роках.

б) Виразне читання  поезії «О, панно Інно…»

3.  Аналіз поезії «Арфами, арфами...» (1914р.)

а) Виразне читання вірша 

б) Бесіда та аналіз поезії

Ця поезія є гімном Весні – щасливій порі року, коли у природі відновлюється життя , і вона набирається нової сили. Твір сповнений радісного вітання життя, в ньому повною мірою виявляється вітаїзм

Словникова робота

Вітаїзм - твір, у якому панують життєствердні, оптимістичні настрої (лат. – життя)

      Вірш «Арфами, арфами...» нагадує нам, що його автор був професійним диригентом. У ритмомелодійному плані поезія нагадує звучання хору або ж оркестру. Сучасний дослідник Г.Клочек писав: «Арфами...» - ніби рука музиканта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, тремтливим, ледь чутним звучанням. А потім швидкий темп:                          Золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними...

Заклик поетів-символістів: «Музика – понад усе» ( через засоби ритмомелодики, асонанси та алітерацію)

Звучить оптимістичний пафос радості зустрічі з весною!   

4. «Ви знаєте, як липа шелестить…» – зразок пейзажної лірики.

 Робота над змістом вірша « Ви знаєте, як липа шелестить?»:

а) Прослуховування поезії 

б) бесіда за змістом вірша:

- Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

- Що ви «побачили» , «відчули», слухаючи поезію? (Картини природи: липа шелестить; місячні весняні ночі; старі гаї; місяць, зорі… вони пов'язуються з душевними настроями ліричного героя).

Це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить...» нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов'язуються з душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна паралель до явищ природи.

- Який це художній прийом? (Паралелізм).

- У яких рядках відтворено картину природи? Яку? (Картина місячної ночі)

- У яких – переживання ліричного героя? Із чим вони пов’язані?

- Що ж називається паралелізмом? ( Паралелізм – це паралельне зображення двох і більше явищ із різних сфер життя, порівняння у формі зіставлення) Картини природи і людські почуття чергуються у творі.

- Із якою метою він використаний? (Збуджує в читачів роздуми й переживання)

- Який жанр твору? (Ліричний вірш)

- Який вид лірики? ( Шедевр інтимної лірики)

- Який провідний мотив твору? ( Світле й радісне почуття кохання весняної ночі; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних емоцій відчуття кохання)

5. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять одну із розглянутих на уроці поезій.